ФЕНОМЕН КОГНІТИВНОГО МОДЕЛЮВАННЯ У СУЧАСНІЙ ЛІНГВІСТИЦІ

Н. Ковалик; Л. Тимочко

doi:10.26661/2414-1135-2025-97-8

Н. Ковалик Львівський торговельно-економічний університет https://orcid.org/0000-0001-7095-4553
Л. Тимочко Львівський торговельно-економічний університет https://orcid.org/0000-0001-8732-729X

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-97-8

Ключові слова: когнітивне моделювання, когнітивне картування, екологічний дискурс, концептуалізація, ментальні моделі, Qualia- структура, Генеративний лексикон, EcoLexicon, фреймова термінологія, конструювання знань

Анотація

Статтю присвячено дослідженню феномена когнітивного моделювання у сучасній лінгвістиці, зокрема процесу когнітивного картування в екологічному дискурсі англійської наукової концептосфери. У центрі уваги – поняття когнітивного картування як одного з методів когнітивного моделювання, який використовується для візуалізації ментальних моделей та аналізу концептуальних структур у наукових дослідженнях. Вибір об’єкта дослідження зумовлений необхідністю розкриття змісту процесу когнітивного моделювання через виявлення, опис та упорядкування взаємозалежності між мовними формами та когнітивними структурами, а також аналізу взаємодії когнітивної лінгвістики з механізмом моделювання мовних одиниць для виявлення концептуальних відношень, характерних для галузі довкілля. Дослідження зосереджується на аналізі мультимовного інформаційного ресурсу EcoLexicon, який функціонує як візуальний тезаурус та базується на когнітивно-семантичних підходах до моделювання знань. У статті розглянуто теоретико-методологічне підґрунтя цього ресурсу, зокрема основи когнітивної лінгвістики Лоуренса Барсалу та елементи генеративного лексикону Джеймса Пустейовського. Під час дослідження було виявлено, що застосування когнітивно-семантичного аналізу та методів генеративного лексикону сприяє систематизації знань та ефективному аналізу взаємозалежностей між мовними одиницями. Особливу увагу приділено аналізу Qualia-структури як основного механізму генеративного лексикону, що дозволяє встановити причинно-наслідкові зв’язки між поняттями та розширити можливості концептуального моделювання у сфері екологічного дискурсу. Результати свідчать про те, що застосування когнітивних моделей у наукових дослідженнях дозволяє не лише покращити організацію знань, а й створити нові підходи до опису мовних одиниць у науковому дискурсі. Таким чином, розширення та впровадження когнітивно-семантичних методів у лінгвістиці сприяє глибшому розумінню механізмів формування значень та розвитку екологічної термінології в мультимовному просторі.

Посилання

1. Єсипович К. П. Феномен когнітивного картування в сучасній лінгвістичній парадигмі. Studia linguistica. 2013. Вип 7. С. 254–257.
2. Жаботинська С. Мовні знаки як конструкти. Науковий вісник Чернівецького університету. Германська філологія. 2012. Вип. 630–631. С. 213–222.
3. Селіванова О. О. Лінгвістична енциклопедія. Полтава : Довкілля-К, 2011. 844 с.
4. About EcoLexicon. EcoLexicon: Terminological Knowledge Base. Universidad de Granada. URL: http://ecolexicon.ugr.es/en/aboutecolexicon.htm (date of access: 27.11.2024).
5. American Psychological Association. Cognitive map. APA Dictionary of Psychology. 2018. URL: https://dictionary.apa.org/cognitive-map (date of access: 20.04.2024).
6. Barsalou L. Situated simulation in the human conceptual system. Language and Cognitive Processes. 2003. Vol. 18, No. 5/6. P. 513–562. https://doi.org/10.1080/01690960344000026 (date of access: 28.05.2024).
7. Busa F., Calzolari N., Lenci A. Generative lexicon and the SIMPLE model: Developing semantic resources for NLP. The language of word meaning / eds. P. Bouillon, F. Busa. New York: Cambridge University Press, 2001. P. 333–352. https://doi.org/10.1017/CBO9780511896316.021 (date of access: 28.06.2024).
8. Evans V., Green M. Cognitive linguistics. An introduction. Edinburgh : Edinburgh University Press, 2006. 830 p.
9. Head of LexiCon Research Group Pamela Faber Benítez. LexiCon Research Group. URL: http://lexicon.ugr.es/faber (date of access: 05.06.2024).
10. Langacker R. W. Cognitive grammar. A basic introduction. New York : Oxford University Press, 2008. 562 p.
11. Lawrence Barsalou. Barsalou Lab. URL: https://barsaloulab.org/lab-members/lawrence-barsalou/ (date of access: 12.10.2024).
12. Pustejovsky J., Boguraev B. Lexical knowledge representation and natural language processing. Artificial Intelligence. 1993. Vol. 63, No. 1–2. P. 193–223. https://doi.org/10.1016/0004-3702(93)90017-6 (date of access: 18.12.2024).
13. Pustejovsky J, Havasi C., Littman J., Rumshisky A., and Verhagen M. Towards a Generative Lexical Resource: The Brandeis Semantic Ontology. Proceedings of the Fifth International Conference on Language Resources and Evaluation (LREC’06). Genoa, Italy : European Language Resources Association (ELRA), 2006. P. 1702–1705.
14. Pustejovsky J., Jezek E. Integrating generative lexicon and lexical semantic resources : навч. матеріал. 23 трав. 2016. URL: http://lrec2016.lrec-conf.org/media/filer_public/2016/05/10/tutorialmaterial_pustejovsky.pdf (date of access: 15.12.2024).
15. Pustejovsky J. The Generative Lexicon. Computational Linguistics. 1991. Vol. 17, No. 4. P. 409–441.
16. Pustejovsky J. The Generative Lexicon. Cambridge, Mass. : MIT Press, 1995. 298 p.
17. Reimerink A., León Araúz P., Magaña Redondo P. J. EcoLexicon: An Environmental TKB. Proceedings of the Seventh Conference on International Language Resources and Evaluation (LREC’10) / eds. I. Calzolari, K. Choukri, B. Maegaard, J. Mariani, J. Odijk, S. Piperidis, M. Rosner, D. Tapias. Valletta : European Language Resources Association (ELRA), 2010. P. 2322–2329.
18. Tolman E. C. Cognitive maps in rats and men. Psychological Review. 1948. Vol. 55, No. 4. P. 189–208. https://doi:10.1037/h0061626 (date of access: 18.02.2024).