АНТРОПОНІМІЯ ОПОВІДАННЯ ЯКОБА БОСГАРТА “EIN FEIERTAG”

Ключові слова: антропонім, варіант антропоніма, структура, семантика, частота поширення, контекст

Анотація

Сучасний етап розвитку лінгвістичних досліджень характеризується розмаїттям теоретичних та практичних поглядів на об’єкт вивчення. У пропонованій студії висвітлено проблему структури та семантики антропонімів оповідання Якоба Босгарта “Ein Feiertag”. Встановлено, що швейцарський письменник – лауреат премій Ф. Шиллера та Г. Келлера – спирається на антропоніми як мовні й культурно-історичні одиниці, сформовані за законами національної та територіальної мови. Короткий огляд творчої спадщини Я. Босгарта підтвердив тезу щодо психічної асиміляції автора і героя в малому епічному літературному жанрі –оповіданні. Психічний тип митця – амбіверт (Я. Босгарт зображує рівною мірою як навколишній, так внутрішній світ) – увиразнено через назву твору, зміст, лексичні, стилістично забарвлені, фразеологічні та (експресивні) синтаксичні одиниці, контрастність героїв і персонажів,(внутрішні) діалоги, синоніми, антоніми, повтори, порівняння, епітети, метафори тощо. З’ясовано компонентні особливості антропонімів, частоту їхнього поширення в тексті, ґенезу, первісну номінацію, словотворення, контексти вживання. Виокремлено одно-, дво- й багатокомпонентні особові назви, чоловічі, жіночі, дитячі та апелятивні імена, чоловіче й жіноче прізвища. Запропоновано статистичні дані, на основі яких автор гіпотетично будує моделі своїх героїв і персонажів. Останніх класифіковано на головних і другорядних. Головний герой –носій типових рис сільського мешканця, сім’янина, чоловіка, дідуся, односельця (Фелікс), персонаж – носій образу близнюка, молодшого брата, котрий присвятив своє життя старшому братові та його родині через Першу світову війну (Абрам). Другорядні герої – носії нетипових рис сільської жінки, дружини, вірянки (християнка), бабусі (Сузан) та бурлаки (Летер) відповідно. Другорядні персонажі постають в образі дитини (дівчинка), внучки, якою опікуються бабуся і дідусь (Кларонька). Доведено природу та синонімічність варіантів антропоніма Der Doktor, окреслено джерело його появи. Виявлено та диференційовано семантику варіантів антропонімів.

Посилання

1. Бєлєхова Л. І. Образний простір американської поезії: лінгвокогнітивний аспек т: авто- реф. дис. … доктора філол. наук: 10.02.04. Київ : КНЛУ, 36 с.
2. Божко О. С. Напружено-марковані контексти в художніх творах жанру хорор. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. 2017. № 2. С. 67–74.
3. Гаврилова І. Лексико-граматичні особливості словотворення в сучасній німецькій мові. Актуальні питання гуманітарних наук. Мовознавство. Літературознавство. 2020. Випуск 31. Т. 1. С. 285–289.
4. Гладьо С. В. Лексико-семантичні особливості емоціогенних маркерів текстового простору (досвід інтерпретації англійськомовного художнього тексту). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологічна». 2014. Випуск 49. С. 175–177.
5. Заваринська І.Ф. Лінгвокультурна мотивація фразеологізмів з онімним компонентом в англійській, польській та українській мовах : дис. … канд. філол. наук: 10.02.17. Рівне : Інститут слов’янознавства Київського славістичного університету, 2009. 215 с.
6. Кульчицький В. Класифікація похідних слів сучасної німецької мови на основі семантичних категорій. Гуманітарна освіта в технічних вищих навчальних закладах. 2017. Випуск 36. С. 24–30.
7. Лєвочкіна С. В. Лінгвокогнітивні аспекти онімів у художньому тексті в жанрі фентезі (на матеріалі творів Урсули Ле Гуїн) : дис. ... канд. філол. наук: 10.02.04. Черкаси ; Київ : КУ ім. Б. Грінченка, 2018. 306 с.
8. Приходько А. М. Складносурядне речення в сучасній німецькій мові. Запоріжжя : ЗДУ, 2002. 292 с.
9. Приходько Г. І. Способи вираження оцінки в сучасній англійській мові. Запоріжжя : ЗДУ, 2001. 362 с.
10. Семотюк О. П. Сучасний словник іншомовних слів. Харків : Веста, 2008. 688 с.
11. Шкіцька І. Характеристика комунікативних ситуацій маніпулювання позитивом. URL: http://dspace.wunu.edu.ua/bitstream/316497/8231/1/shkitska_stattja%202014%20Kirovograd.pdf (дата звернення: 12.02.2025).
12. Школяренко В. Функції узуальних фразеологічних одиниць і контекст. URL: https://repository.sspu.edu.ua/server/api/ c o r e / b i t s t r e a m s / 6 b 5 f c 6 d 2 - 1 d c b - 4 0 6 b - bf83-0942e3f09118/content (дата звернення: 12.02.2025).
13. Яковлева А. М., Кошечкіна Т. М. Сучасний тлумачний словник української мови. Харків : Навчальна література, 2020. 672 с.
14. Яременко В., Сліпушко О. Новий тлумачний словник української мови у трьох томах. Київ : Аконіт, 2003. Т. 2 : К–П. 928 с.
15. Aphorismen. URL: https://www.aphorismen.de/zitat/187873 (Anwendungsdatum: 12.02.2025).
16. Bosshart J. Ein Feiertag. URL: https://www.projekt-gutenberg.org/antholog/letreife/chap001.html (Anwendungsdatum: 12.02.2025).
17. Conrad R. (Hrsg.). Kleines Wörterbuch wissenschaftlicher Termini. Leipzig : VEB Bibliographisches Institut, 1975. 306 s.
18. Duden. Die Grammatik. 10. Auflage. Berlin: Duden, 2022. Bd. 4. 982 s.
19. Kluge. Etymologisches Wörterbuch der deutschen Sprache. Berlin : W. de Gruyter, 1999. 924 s.
20. Smeretschansky R. I. Grammatik der deutschen Sprache. Kiew : Vyšča Škola, 1981. 312 s.
21. Wahrig. Wörterbuch der deutschen Sprache. München : Deutscher Taschenbuch Verlag, 2012. 1152 s.
22. Weitershaus F.-W. Das neue große Vornamenbuch. München : W. Goldmann Verlag, 1998. 400 s.
23. WikipediA. Jakob Bosshart. URL: https://de.wikipedia.org/wiki/Jakob_Bosshart (Anwendungsdatum: 12.02.2025).
Опубліковано
2025-03-25
Як цитувати
Романова, Н. (2025). АНТРОПОНІМІЯ ОПОВІДАННЯ ЯКОБА БОСГАРТА “EIN FEIERTAG”. Нова філологія, (97), 91-97. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2025-97-12
Розділ
Статті