ТЕРМІНОЛОГІЧНІ РЕЦЕПЦІЇ ТАНАТОЛОГІЧНОЇ ПРОБЛЕМАТИКИ В УКРАЇНСЬКОМУ ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВІ

Анотація

Проблематика танатологічних досліджень у сучасному українському літературознавсті, незважаючи на достатньо значну кількість попередніх праць, усе ще залишається недостатньо опрацьованою. Це й зумовило актуальність нашого дослідження, мета якого полягає в аналізі та систематизації питань теоретичного осмислення та термінологічного означення танатологічної проблематики у працях українських літературознавців.Завданням розвідки є спроба систематизації спроб тематичного означення питань танатологічної семантики в сучасному українському літературознавстві. Теоретико-методологічною основою дослідження виступають історико-літературний, історико-культурний, компаративний, типологічний, а також загальнонаукові методи (синтез, узагальнення, систематизація тощо).У статті проаналізовано головні вектори дослідницьких підходів українських літературознавців до термінологічного визначення та з’ясування сенсу поняття «танатологія» та звернення до нього з боку українських митців.Унаслідок проведеного дослідження було встановлено, що: 1) танатологію як науку про смерть слід відносити до міждисциплінарних дисциплін, які характеризують один із векторів розвитку сучасної науки, зокрема й літературознавчої; 2) окрім широковживаного терміна «танатологія» українські літературознавці застосовують й інші понятійні означення семантики смерті в літературних творах: ванітативність, похоронна, поховальна або некрологічна тематика, широко вживаним є також й термвн «мартиролог», пов’язаний з агіографічною літературою і пізнішим її відображенням в українській літературі, зокрема «Розстріляному відродженні»; 3) відповідні мотиви в літературознавчих дослідженнях давньої української поезії були також означені й іншими термінами: церковно-релігійна поезія, духовний вірш, релігійно-філософська поезія, лірична поезія духовного характеру та ін.; 4) у сучасних літературознавчих дослідженнях танатологічної семантики художньої літератури вітчизняними літературознавцями використовуються також й інші терміни, як-от «фунеральне письменство», «меморіальна поезія», «патопоетика», «психопатичні мотиви», «макабричні образи і мотиви» тощо; 5) танатологічна проблематика української літератури перебувала поза фокусом уваги літературознавців майже до кінця ХХ ст., хоча у поетичних, прозових та драматургічних творах цього періоду була потужно репрезентованою; 6) початок танатологічним дослідженням в українському літературознавстві поклали фольклористичні праці, які й іцінціювали подальші літературознавчі дослідження танатологічногї семантики української поезії, прози та драматургії.