ЛЕКСИЧНІ ЗАСОБИ ГЕДЖУВАННЯ В АНГЛІЙСЬКОМУ АКАДЕМІЧНОМУ ДИСКУРСІ
Анотація
Явище геджування є невід’ємною рисою англомовної наукової комунікації, аналізований феномен є багатовимірним і охоплює широкий спектр мовних засобів. Реалізацію геджування забезпечують різноманітні лінгвістичні засоби. У статті здійснено аналіз лексичних засобів геджування в англомовному академічному дискурсі з особливим акцентом на наукові статті з філології. Для наукового дискурсу геджування є надзвичайно важливим явищем, оскільки він убезпечує автора від категоричності, розмежовує факти і судження через прийоми сумніву або невизначеності, ухиляння тощо. Метою дослідження є дослідження лексичних засобів геджування в англомовному академічному дискурсі на матеріалі філологічних наукових статей. Попри значну увагу науковців до проблеми геджування в академічному письмі, кількісний аналіз лексичних засобів геджування у філологічних розвідках залишається недостатньо вивченим, що зумовлює актуальність цієї наукової публікації. Емпіричну базу дослідження становить корпус із 82 наукових статей, опублікованих у провідних міжнародних фахових журналах з філології. Результати аналізу підтверджують, що геджування є невід’ємною прагматичною стратегією академічного письма, яка забезпечує м’який уплив на адресата з огляду на те, що менш категоричне висловлювання має більше шансів бути позитивно сприйняте адресатом. За нашими спостереженнями, в англомовному науковому дискурсі найбільш поширеними лексичними засобами геджування є модальні дієслова, тоді як прислівники та прикметники виконують допоміжну роль. Це підкреслює їхню провідну роль у формуванні авторської позиції в наукових філологічних статтях. Частота використання геджів у корпусі становить 18 одиниць на тисячу слів, що відповідає 1,8 % від загального обсягу тексту і свідчить про відносно помірний рівень використання геджування в наукових розвідках з філології. Отримані результати поглиблюють розуміння геджування як лексико-прагматичного явища та можуть слугувати підґрунтям для подальших порівняльних досліджень стратегій геджування в різних наукових дисциплінах, жанрах і мовах.
Посилання
2. Ільченко О.М. Етикет англомовного наукового дискурсу. Київ: ІВЦ Політехніка, 2002. 288 с.
3. Al-Habahbeh S. S., Jarrah M., Altakhaineh A. R. Developmental Trajectories of Verbal and Verbless Negation in Jordanian Arabic. Psycholinguistics.2025. Vol. 38(1). P. 41-76
4. Brown P., Levinson S. Politeness: Some universals in language usage. Cambridge: Cambridge University Press, 1987. 345 p.
5. Crismore A., Vande Kopple W. Reader’s learning from prose. The effect of hedges. Written communication. 1988. Vol. 5 (2). P. 184–202.
6. Crompton P. Hedging in Academic Writing: Some Theoretical Problems. English For Specific Purposes. 1997. Vol. 16(4). P. 271-287.
7. Dontcheva-Navratilova O. Cross-Cultural Variation in the Use of Hedges and Boosters in Academic Discourse. Prague Journal of English Studies. 2016. Vol. 5 (1). P. 163–184. DOI: https://doi.org/10.1515/pjes-2016-0009
8. Hyland K. Talking to the Academy: Forms of Hedging in Science Research Articles. Written Communication. 1996. № 13 (2). Р. 251–281.
9. Ivanytska N., Paslavska I. Approximation as a linguistic hedging tactic in academic discourse: interlingual aspect. Folium. 2024. № 4. P. 106-112.
10. Jiménez-Pareja S., Díaz-Negrillo A. Gender and lexical distribution of subject-characterizing -ly adverbs? Linguistica Pragensia. 2025. Vol. 35(2). P. 81-103.
11. Lakoff D. Hedges: A study in meaning criteria and the logic of fuzzy concepts. Journal of Philosophical Logic. 1972. № 2(4). Р. 458–508.
12. Lewin B. A. Hedging: an Exploratory Study of Authors’ and Readers’ Identification of ‘Toning Down’ in Scientific Texts. Journal of English for Academic Purposes. 2005. Vol. 4. P. 163-178.
13. Leyla S., Atai M. A Cross-Cultural Study of Hedging Devices in Discussion Section of Applied Linguistics Research Articles. Teaching English Language and Literature Society of Iran. 2008. Vol. 7. P. 1-22.
14. Lysanets Yu., Bieliaieva O., Purdenko T., Ostrovska L., Morokhovets H. Hedging strategies in the English academic discourse. The Medical and ecological problems. 2020. Vol 24. № 5-6. P. 29-31
15. Medvid O., Vashyst K. Lingua-Pragmatic Mode of Social Advertising. Alfred Nobel University Journal of Philology. 2025. Vol. 2 (30). P. 409-429. DOI: https://doi.org/10.32342/3041-217X-2025-2-30-21
16. Myers G. The pragmatics of politeness in scientific articles. Applied Linguistics. 1989, (10): 1–35.
17. Prasithrathsint A. Linguistic markers and stylistic attributes of hedging in English academic papers written by native and non-native speakers of English. Manusya: Journal of Humanities. 2015. Vol. 18(1). P. 1-22.
18. Rudik I., Ter-Grygorian M. Compositional Architecture and Syntactic Features in Anglican Sermon Discourse: A Corpus-Based Analysis. Alfred Nobel University Journal of Philology. 2025. Vol. 2(30). P. 394-408. DOI: https://doi.org/10.32342/3041-217X-2025-2-30-20
19. Shymko V. Personality Profiling Through Language: Assessment Techniques for Big Five Traits in Psycholinguistic Perspective. PSYCHOLINGUISTICS. 2025. Vol. 38(1). P. 175-192.
20. Varttala T. Hedging in Scientifically Oriented Discourse: Exploring Variatio. Tampere: University of Tampere, 2001. 327 p.
21. Wallwork A. English for Academic Research. Pisa, Springer, 2016. 377 p.
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
.png)
