ДОСЛІДЖЕННЯ МОВНИХ КОНТАКТІВ: ТРАДИЦІЙНІ ТА ІННОВАЦІЙНІ ПІДХОДИ

Анотація

Статтю присвячено загальнотеоретичним проблемам мовних змін. Плюралізм думок щодо природи й чинників мовної еволюції в сучасному мовознавстві свідчить про складність і комплексність цього явища, підтверджує нерелевантність його тлумачення винятково внутрішньолінгвальними чи нелінгвальними стимулами. Увагу зосереджено на зовнішньолінгвальних чинниках, серед яких чільне місце посідають мовні контакти. Залежно від умов лінгвальної взаємодії, цей процес супроводжується диверсифікацією чи наближенням систем у контакті. Паралелізм конвергентних та дивергентних процесів демонструє розвиток мови африкаанс. Унікальність формування цієї молодої германської мови визначає, серед інших чинників, і перебіг контактів між автохтонними мовами Африки та мовами-мігрантами, а також новими міксованими формами комунікації, що утворювалися на півдні Африки.

Систематизовано погляди на природу мовних контактів, з’ясовано історичну динаміку лінгвістичної думки щодо тлумачення понять «змішування», «схрещення», «взаємовплив», «контакт» мов.

Представлено огляд міждисциплінарних концепцій мовного контактування, встановлені їх відмінності. Соціолінгвістичні дослідження акцентують на обумовленості мовних модифікацій соціальними чинниками. У площині психолінгвістики розв’язують проблеми співіснування двох чи більше мов у свідомості індивідів, наявності ментального лексикону й гармонізації декількох картин світу, ролі фонових знань у продукуванні та сприйнятті мовленнєвої діяльності, яка здійснюється поперемінним уживанням засобів різних мов. Лінгвокогнітологічна царина висвітлює мовний контакт у контексті знань і досвіду мовців, встановлює зв’язки між інформаційною базою мовців, попереднім досвідом та ставленням до набутих знань, досліджує збереження цих знань, стратегії їх оперуванням та обміном через посередництво вербальних структур. Лінгвокультурологічний підхід поглиблює розуміння механізмів культурної взаємодії, яка відбувається в ситуаціях мовного контактування. При цьому мовній взаємодії надається другорядне значення, а контакт мов визнано похідним від контакту культур, переосмисленням системи власних культурних настанов, стереотипів, цінностей та оцінок. Стверджується, що мова не тільки реалізує когнітивну функцію в процесі мовного контакту, а й транслює етнічний досвід учасників контакту. Оскільки мова віддзеркалює стиль життя та світобачення народів, лінгвальні контакти стимулюють «зіткнення» етнічних стилів світосприйняття, норм поведінки і, як наслідок, зсуви у концептуальних та мовних картинах світу етносів, які контактують. Обґрунтовується доцільність лінгвоекологічного аспекту дослідження мовних контактів у мультилінгвальних суспільствах. Екологія мови сприятиме розумінню механізмів взаємодії між мовою та її оточенням, вербальною формою та її функціонуванням в полікультурному просторі мовців.