ОСОБЛИВОСТІ ІНТЕРІОРІЗОВАНОГО ДИСКУРСУ

О. В. НАЙДЮК; В. Б. ПРИХОДЬКО

О. В. НАЙДЮК
В. Б. ПРИХОДЬКО

Ключові слова: інтеріорізований дискурс, внутрішнє мовлення, внутрішній монолог, невласне-пряма мова, потік свідомості, екстеріорізований дискурс

Анотація

Статтю присвячено дослідженню інтеріорізованого дискурсу на матеріалі німецької мови. На сьогодні дискурс досліджується з позиції прагмалінгвістики, соціолінгвістики, психолінгвістики, лінгвокультурології. Ми розглядаємо дискурс як зв’язний текст у сукупності з екстралінгвістичними, соціокультурними, прагматичними, психологічними факторами; це – текст, узятий в аспекті подій; мовлення, що розглядається як цілеспрямоване соціальне явище, дія, як компонент, який бере участь у взаємодії людей та механізмах їхньої свідомості. Дискурс – це мовлення, занурене в життя. Серед різноманітних класифікацій і типів дискурсів ми зосереджуємо свою увагу на дослідженні інтеріорізованого дискурсу. Інтеріорізований дискурс ми розуміємо як когнітивно-емоційне сприйняття і освоєння світу суб'єкта, яке створене автором художнього твору. Лінгвопсихологічним критерієм виокремлення інтеріорізованого дискурсу виступає егоцентричність, тобто направленість висловлювання суб'єкта на самого себе. Внутрішній світ персонажа розкривається через внутрішнє мовлення, сновидіння, мрії, спогади.

Внутрішнє мовлення розглядається як з лінгвальної, так із екстралінгвальної позицій. У психології внутрішнє мовлення – це психофізіологічне відображення сукупних пізнавальних, мотиваційних, емоційних особливостей індивіда, які реалізуються його мисленнєвою діяльністю. Цей внутрішній тип висловлювання у структурі художнього тексту є своєрідним способом саморозкриття суб’єкта й презентацією його внутрішнього світу, що допомагає зрозуміти механізм зовнішніх дій, породжений його особистісним світоглядом.

Особливістю інтеріорізованого дискурсу є те, що внутрішні думки, які, зазвичай, не вербалізуються в реальному житті, набувають словесної форми завдяки автору. В інтеріорізованому дискурсі проявляється та емоційність, яку не видно в екстеріорізованому дискурсі. Завдяки інтеріорізованому дискурсу експліцитно демонструються глибокі внутрішні переживання персонажів твору, розкриваються істинні мотиви вчинків. Виникнення цього типу дискурса завжди пов'язане з психологічним настроєм персонажа. Вивчення інтеріорізованого дискурсу як художнього явища передбачає розгляд двох його взаємозв'язаних сторін: а) когнітивні процеси та їхні часткові мовленнєві прояви (хаотичність, нелогічність, багатоплановість, асоціативність, емоційність), умови виникнення, їхній взаємозв'язок та взаємодія і б) їх реалізація в художньому творі. Мовленнєві прояви інтеріорізованого дискурсу реалізуються у вигляді а) внутрішнього діалогу чи монологу; б) невласне-прямої мови; в) потоку свідомості.

Інтеріорізоване мовлення ситуативне і незрозуміле без знання ситуації, це реакція суб'єкта на зовнішній подразник.

Посилання

1. Арутюнова Н. Д. Дискурс Языкознание : Большой энциклопедический словарь / гл. ред. В.Н. Ярцева. 2-е изд. Москва, 1998. С. 136 – 137.
2. Дегтярьов Є. О. Специфіка природи внутрішнього мовлення персонажів у французькому мінімалістичному романі кінця ХХ – початку ХХІ століть. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Сер. : Філологія. Київ, 2014. Т. 17. № 2. С. 47-56.
3. Карасик В. И. О типах дискурса Языковая личность: институциональный и персональный дискурс : сб. науч. тр. Волгоград, 2000. С. 5–20
4. Кондратенко Н. Внутрішнє мовлення у постмодерністському тексті Науковий часопис НПУ імені М.П. Драгоманова. Серія № 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство) : зб. наукових праць. Київ, 2009. Випуск 1. Книга 1. C. 160-165
5. Корольов І. Р. Типологія дискурсу в сучасній лінгвістиці. Компаративні дослідження слов'янських мов і літератур. Пам'яті академіка Леоніда Булаховського. Мовознавство, 2011. Випуск 15. С. 109-119.
6. Кравченко Н. Г. Афективне внутрішнє мовлення в німецькомовній художній прозі XX століття : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 Запоріжжя, 2016. 20 с.
7. Кусько Е. Я. Проблемы языка современной художественной литературы : Несобственно-прямая речь в литературе ГДР. Львов, 1980. 207 с.
8. Погребняк Ю. В. Характеристики интериоризованого дискурса : автореф. дисс. ... д-ра филол наук : 10.02.19. Волгоград, 2012. 41 с.
9. Семенюк В. Я. Внутрішнє мовлення : лінгвостилістичні аспекти інтерпретацій української художньої прози XX ст. : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01. Київ, 2006. 20 с.
10. Платон. Теэтет Сочинения в 3 т. / [ пер. с древнегреч. Т. В. Васильева; под общ. ред. А. Ф. Лосева и В. Ф. Асмуса. Вступ ст. А. Ф. Лосева] Москва : Мысль, 1968. Т.2. 611 с.
11. Konsalik H. "Bittersüßes 7. Jahres". München, Heyne, 1979. 190 s.