THE PHENOMENON OF FEAR FROM THE POINT OF VIEW OF LINGUISTIC RESEARCH

Анотація

У статті викладено дослідницькі підходи, що використовуються сучасною лінгвістикою для вивчення явища Страх (лексична семантика, когнітологія, когнітивний синтакс). Оскільки страх основний над людськими емоціями, сам по собі має вирішальний вплив на людське існування, відображається у свідомості всіх представників етнічної спільноти, має значний арсенал мовних засобів репрезентації. Це дає змогу виявити низку невирішених проблем та окреслити шляхи їх подолання. Запропоновано застосування лінгво-прагматичних підходів до аналізу мовного вираження явища страху; зазначається, що теоретична й методологічна основа цього підходу лише в стані формування; залучення деяких основних принципів і концепцій дасть змогу більш об’єктивно проаналізувати обумовленість явища страху в одній або декількох мовах. Одним із пріоритетних напрямів лінгвістичних досліджень у рамках когнітивно-дискурсивної парадигми є дослідження взаємозв’язку між емоційною сферою людської свідомості й мовною системою, що використовується нею в процесі номінативно-комунікативної діяльності. Систематизовано підходи до вивчення фрагментів емоційної картини світу; уточнено визначення терміна «емоційне поняття». Систематизовано підходи до вивчення фрагментів емоційної картини світу; уточнено визначення терміна «емоційне поняття». Він трактується як багаторівнева поліструктурна ментально-лінгвістична форма, яка, з одного боку, є емоційною формою пізнання світу й за допомогою досвіду співвідноситься з формами мислення, з іншого – сукупністю елементарних значень, тобто осягається суб’єкт пізнання (психічні та інші характеристики), представник певної соціальної групи (етнічної, професійної тощо) емоцій. Суб’єктивність є основою будь-якого тексту художнього дискурсу, а за обставин її відношення до дискурсу пристрастей вона стає основою створення тексту. Текстове втілення відносин пристрасті суб’єкт-об’єкт – це спосіб побудови вигаданого світу дискурсу жахів, де розмежування суб’єктів пристрасті є першим етапом актуалізації комунікативного значення «страху», а посилання й номінація є стратегіями його мовного втілення.