ОСНОВНІ ТРУДНОЩІ ТА ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ ХУДОЖНЬОГО ВІРШОВАНОГО ТЕКСТУ
Анотація
У статті розглянуто можливість віршованих перекладів з української мови російською. Для цього проаналізовано аматорський переклад вірша сучасного українського автора Сергія Жадана. Адже стиль художньої літератури – це функціональний стиль, який обслуговує етичну сферу спілкування, основна мета якого – освоєння світу за законами краси, задоволення естетичних потреб як автора художнього твору, так і читача, естетичний вплив на читача за допомогою художніх образів. Художній стиль відрізняється від інших функціональних стилів тим, що в ньому використовуються мовні засоби всіх інших стилів, проте ці засоби виступають тут у зміненій функції – естетичній. Художній переклад – це не тільки переказ твору з однієї мови на іншу, але і «перетворення» його з однієї національної культури на іншу. Не всякий перекладач легко здатний передати всю красу творів, створених іншою мовою. Між оригінальним твором і перекладним текстом лежить складна багатовимірна праця перекладача, сутність якої довгі роки залишається предметом суперечок і дискусій у теорії перекладу. Поетичний переклад і, зокрема, проблема принципової перекладності / неперекладності поетичного перекладу, прийомів і способів досягнення еквівалентності поетичного перекладу також є важливим і актуальним питанням серед перекладачів вже не одне століття, яке активно розробляється на даному етапі розвитку перекладознавства, Метою дослідження є з’ясування ступеня адекватності обраних перекладних текстів оригінальному віршу та їх порівняльний аналіз, автори роботи намагаються відповісти на питання, чи можливий поетичний переклад і якщо можливий, то чи є перекладач просто транслятором, чи все ж таки створює принципово новий твір, кардинально відмінний від твору оригінального. Як відомо, існує чимало поглядів на це питання. Одні вчені вважають поетичний переклад неможливим, натомість інші називають поетичний переклад не просто перекладом, а новим твором мовою перекладу. Тобто, на думку останніх, перекладач не просто транслятор, але і творець принципово нового твору. У цьому дослідженні автори саме намагаються відповісти на це питання: чи можливий поетичний переклад.
Посилання
2. Чепурна О. Лінгвостилістичні аспекти перекладу текстів художньої літератури. Вісник Львівського університету. Серія іноземні мови. 2014. Вип. 22. С. 176–180
3. Чередниченко О.І. Теоретичні основи удосконалення практики перекладу та двомовної лексикографії : (комплексна наукова тема). Теория и практика перевода. Київ, 1987. Вып. 14. С. 3–13.
4. Шмігер Т. Історія українського перекладознавства ХХ сторіччя. Київ : Смолоскип, 2009. 342 с.