ЛІНГВОКУЛЬТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ СТВОРЕННЯ ПЕРСОНАЖНИХ ОБРАЗІВ В АВСТРАЛІЙСЬКИХ КАЗКОВИХ ЕТНОНАРАТИВАХ ДЛЯ ДІТЕЙ

О. В. Ставенко

doi:10.26661/2414-1135-2020-80-2-38

О. В. Ставенко

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2020-80-2-38

Анотація

У статті висвітлено лінгвокультурні особливості конструювання пер- сонажних образів в австралійських казкових етнонаративах для дітей. У річищі сучасних наратологічних досліджень австралійські художні тексти для дітей розуміють як казкові етнонаративи, тобто – сконструйо- вані у певний спосіб історії про казкові події, що відбуваються у фікцій- ному світі з вигаданими антропними й антропоморфними персонажами, які мають етноспецифічне забарвлення. З’ясовано, що у персонажних образах австралійського казкового етнонаративу для дітей втілено етно- культурні смисли австралійської автохтонної культури. Фокалізатором подій, що розгортаються у казковому етнонаративі, постає головний персонаж –дитина, що є характерною ознакою художніх текстів, призна- чених для дитячої читацької аудиторії. Поняття персонажа в контексті дослідження витлумачено як кумулятивний образ, що позначає дійову особу художнього тексту й матеріалізується через низку сюжетно-ком- позиційних і лінгвостилістичних засобів його зображення. Персонажами австралійських казкових етнонаративів здебільшого постають характерні для австралійської лінгвокультури антропоморфні анімалістичні (коали, кенгуру, вомбати, кукабари) або флористичні (евкаліптові горішки, кущі банксії) образи, яких визначаємо як етноперсонажі. У статті охарактеризовано лінгвостилістичні засоби створення етнопер- сонажа Кенгуру в казковому етнонаративі для дітей Е. Педлі “Dot and the Kangaroo” за такими параметрами: інтродукція персонажа в художньому тексті, його портрет, мовлення та характеристики наратором й іншими персонажами вчинків, поведінки, думок. Аналізування вербальних форм і засобів репрезентації етноперсонажа Кенгуру спрямовано на виявлення специфічних способів побудови персонажного образу, виокремлення етнокультурних рис, якими наділений у художньому тексті персонаж, і ключових іпостасей образу. З’ясовано, що в казковому етнонаративі Е. Педлі етноперсонаж Кенгуру постає в образах захисника, мудреця, володаря Бушу й матері, що всебічно розкриває смислове навантаження художнього тексту.

Посилання

1. Hansen, H. The Ethnonarrative Approach. Human Relations. 2006. Vol. 59, Issue 8. P. 1049–1075.
2. Женетт Ж. Фигуры. В 2-х томах. Том 1–2. Москва : Изд-во им. Сабашниковых, 1998. 554 с.
3. Бехта І. А. Дискурсна зона персонажу у фактурі художнього тексту. Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Сер. : Філологічна. 2012. Вип. 29. С. 248–250. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nznuoaf_2012_29_82. (дата звернення: 24.02.2020)
4. Nodelman, P. The Hidden Adult: Defining Children’s Literature. Baltimore : The Johns Hopkins University Press, 2008. 390 p.
5. Appleyard, J. A. Becoming a Reader: The experience of Fiction from Childhood to Adult. Cambridge : Cambridge University Press, 1991. 240 p.
6. Bradford, C. Australian children’s literature. The Cambridge History of Australian Literature. Melbourne : Cambridge University Press, 2009. P. 282–302.
7. Hunt, P. International Companion Encyclopedia of Children’s Literature. 2nd ed. / ed. by P. Hunt. London and New York : Routledge Taylor & Francis Group, 2004, Vol. 1. 656 p.
8. Nikolajeva, M. Children’s Literature Comes Of Age. Toward a New Aesthetic. New York and London : Garland Publishing, Inc., 1996. 242 p.
9. Кожевников В., Николаева П. Литературный энциклопедический словарь. Москва : Сов. энциклопедия, 1987. 752 с.
10. Тимофеев Л., Тураев С. Словарь литературоведческих терминов. Москва : «Просвещение», 1974. 509 с.
11. Хализев В. Е. Теория литературы. 4-е изд., испр. и доп. Москва : «Высшая школа», 2004. 405 с.
12. Palmer, A. Fictional Minds. Lincoln & London : University of Nebraska Press, 2004. 269 p.
13. Пропп В. Морфология «волшебной» сказки. Ленинград : “Academia”, 1928. 152 с.
14. Греймас А.-Ж. Размышления об актантных моделях. Французская семиотика: От структурализма к постструктурализму. Москва : ИГ Прогресс, 2000. C. 153–170.
15. Галич О, Назарець В., Васильєв Є. Теорія літератури. 2-ге вид. Київ : Либідь, 2005. 488 с.
16. Борисова Е., Козеняшева Л. Сюжетно-композиционные и лингвостилистические средства создания образа второстепенного персонажа (на примере романа У. С. Моэма «Бремя страстей человеческих»). Поволжский педагогический вестник. 2015. № 2(7). С. 7–12.
17. Борисова Т.С. Лінгвостилістичні засоби створення образу стереотипного персонажу (на матеріалі англомовної пригодницької прози ХІХ–ХХ ст.) : автореф. дис. … канд. філол. наук. Одеса, 2002. 20 с.
18. Бережна М. Відтворення мовленнєвої характеристики персонажів (на матеріалі англомовних художніх текстів та їх перекладів українською мовою). Science and Education a New Dimension. Philology. 2017. V(34), Issue: 124. С. 11–15.
19. Кухаренко В.А. Кумулятивный образ и связность текста. Вісник Київського національного лінгвістичного університету. Серія : Філологія. 2011. Т.14, №1. С. 59–68. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vknlu_fil_2011_14_1_10. (дата звернення: 13.02.2020)
20. Шмид В. Нарратология. Москва : Языки славянской культуры, 2003. 312 с.
21. Fludernik, M. An Introduction to Narratology. London and New York : Roughtledge Taylor & Francis Group, 2009. 200 p.
22. Tsapiv, A. Models of narration in literary texts for children (case study of Norman Lindsay’s fairy tale “The Magic Pudding”). Cognition, communication, discourse. Series : “Philology”. 2018. № 16. С. 72–78. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/kkd_2018_16_8. (date of reference: 14.01.2020).
23. Цапів А. Методологія поетико-наратологічного аналізу казкових етнонаративів (на матеріалі австралійських художніх текстів для дітей). Science and Education a New Dimension. Philology. 2019. VII(61), Issue: 210. С. 63–69.
24. Pedley, E. C. Dot and the Kangaroo. 2006. URL: https://www.gutenberg.org/ebooks/18891 (date of reference: 26.07.2019)
25. Reed, A. W. Myths and Legends of Australia. New York : Taplinger Publishing Co., 1975. 256 p.