ЕВОЛЮЦІЯ КОНЦЕПТУ EPIDEMIC В ІСТОРИЧНОМУ РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА
Анотація
Стаття пропонує дослідження базових трансформацій концепту EPIDEMIC і набуття ним нових смислових відтінків в історичному розвитку людства. Актуальність пояснюється необхідністю перегляду особливостей функціонування концепту EPIDEMIC у колективній свідомості через COVID-19. Аналіз останніх досліджень показав, що тема набула популярності у зв’язку з пандемією, але дослідники звертаються радше до відображення коронавірусу в сучасних дискурсах, мемотворчості й неологізмів цього періоду. Значна увага зосереджена саме на концептах PANDEMIC, CORONAVIRUS. Метою статті є спроба аналізу еволюційних змін концепту EPIDEMIC у зв’язку з історичним розвитком суспільства та набуттям ним нових смислових відтінків. У роботі подається огляд різних інтерпретацій і підходів до розуміння явища епідемії, представлений медиками, науковцями, філософами, істориками, теологами, політиками й митцями різних епох, починаючи від найпершого значення слова «епідемія» до його сучасного тлумачення у словниках. У статті згадуються (або процитовані) такі історичні постаті: Гомер, Гіппократ, Фукідід, Прокопій Кесарійський, Генрі Ланкастерський, Джованні Боккаччо та інші. Таке дослідження дало змогу авторці якнайповніше наблизитися до узагальненого розуміння історичного розвитку та еволюції концепту EPIDEMIC, простежити взаємозв’язок між часово-просторовим контекстом і сприйняттям вищезгаданого концепту, а також представити власне бачення щодо особливостей еволюції концепту в ході історичного розвитку суспільства. Зазначимо, що в результаті стаття відображає спробу авторки провести аналіз історичних віх функціонування слова «епідемія», остаточного мовного оформлення цього концепту, а також підкреслити зміни, які відбувалися в колективній свідомості, пов’язані з епідеміями. Практичне значення статті в тому, що вона розпочинає потенційно насичений для досліджень пласт філологічних розвідок, який можна заглибити в подальших роботах, акцентуючи увагу на функціонуванні концепту EPIDEMIC у різних часових рамках, країнах, дискурсах тощо.
Посилання
2. Даниэл М. Тайные тропы носителей смерти / пер. с чеш. Е.А. Егорова ; под ред. Б.Л. Черкасского. Москва : Прогресс, 1990.
3. Britannica T. Editors of Encyclopaedia Epidemic. Encyclopedia Britannica. 2020. URL: https://www.britannica.com/science/epidemic (accessed 10 March 2021).
4. Cohn S.K. Epidemics: hate and compassion from the plague of Athens to AIDS. 2018. URL: Retrieved from: https://bit.ly/3edVf3G (accessed 10 March 2021).
5. Grigsby B.L. Pestilence in Medieval and Early Modern English Literature. New York : Routledge, 2004.
6. Hippocrates. Of the Epidemics / Transl. by F. Adams. (n.d.) HTML anthology. URL: http://classics.mit.edu/Hippocrates/epidemics.html (accessed 10 March 2021).
7. List of etymologies of words in 90+ languages (n.d.). URL: http://www.ezglot.com/etymologies. php (accessed 10 March 2021).
8. Martin P., Martin-Granel E. 2,500-Year Evolution of the Term Epidemic. Emerging infectious diseases. 2006. Vol. 6. № 12. Р. 976–80. URL: 10.3201/eid1206.051263 (accessed 10 March 2021).
9. Roget’s 21st Century Thesaurus, 3rd edition. New York : A Delta Book, 2005.
10. Villas Boas A. Spirituality and Health in Pandemic Times: Lessons from the Ancient Wisdom. Religions. 2020. Vol. 11. № 583. URL: https://doi.org/10.3390/rel11110583 (accessed 10 March 2021).
11. Virtual Mentor. 2006. Vol. 4. № 8. Р. 256–260. URL: https://doi: 10.1001/virtualmentor.2006.8.4.mhst1-0604 (accessed 10 March 2021).
12. Winslow C., Duran-Reynals M. (1948) Jacme D'Agramont and the first of the plague tractates. Bulletin of the History of Medicine. 1948. Vol. 6. № 22. Р. 747–765. URL: http://www.jstor.org/stable/44442234 (accessed 10 March 2021).
13. Yoshikawa N.K. Holy medicine and diseases of the soul: Henry of Lancaster and Le livre de seyntz medicines. Medical history. 2009. Vol. 3. № 53. Р. 397–414.
ISSN 
.png)
