РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОГО ТЕЗАУРУСА ЕПІЧНИХ ПОЕТИЧНИХ ФОРМУЛ: КОРПУСНИЙ ПІДХІД

Ключові слова: порівняльно- історичне мовознавство, сербський і хорватський епос, словенський епос, український епос, російський епос, загальнослов’янська, порівняльна поетика, метрика, математичне моделювання, фольклор

Анотація

У статті пропонується новий підхід до історико-порівняльних досліджень індоєвропейської поетики. Він поєднує традиційні етимологічні методи з корпусним підходом. Для реконструкції основного тезауруса спільнослов’янських епічних поетичних кліше розглянуто п’ять незалежних корпусів слов’янських епосів (російських билин, українських дум, болгарських, сербських та хорватських, а також словенських героїчних пісень). Кожна з традицій має певний набір основних формул, що мають спільну клаузулу (закінчення рядка). Слова в клаузулах є найважливішою частиною фольклорного словникового запасу, оскільки вони, як правило, є найбільш стійкими. Їх стабільність у часі посилюється повторюваними метричними схемами співу, які зосереджуються в кінці рядка. Раніше було доведено, що слова-клаузули становлять серцевину формульних виразів однієї традиції (Б. Лорд), і врешті-решт Левінтон показав, що таке порівняння може бути здійснено між кількома спорідненими традиціями, такими як сербська, хорватська та східнослов’янські. Тим не менше суцільне фронтальне порівняння кількох епічних традицій слов’ян за цими параметрами ще не було здійснено. Ця стаття пропонує таке порівняння, яке може мати важливі результати для вивчення загальнослов’янської і навіть спільноіндоєвропейської поетики. Кількісний аналіз показав, що кожна з окремих слов'янських традицій має багато спільних основних формул. Цей набір формульних гнізд (близько 40) можна розглядати як ядро загальнослов’янської епічної традиції, що зберігається в дочірніх традиціях. Список включає не лише терміни спорідненості, частини тіла та природні об’єкти, а й культурні предмети та теми (як-от *gordъ, *slovo, *vino, *dvorъ, *vorto). Подальше етимологічне порівняння з формулами інших індоєвропейських традицій має показати міру інновацій та архаїзмів у праслов’янському поетичному тезаурусі.

Посилання

1. Schmitt R. Dichtung und Dichtersprache in indogermanischer Zeit. Wiesbaden, 1967. 375 S.
2. Durante M. Sulla preistoria della tradizione poetica greca: Risultanze della comparazione indoeuropea. Roma: Ediz. del’Ateneo, 1976. 222 p.
3. West M. L. Indo-European poetry and myth. Oxford: Oxford University Press, 2007. 525 p.
4. Watkins C. How to kill a dragon. New York; Oxford: Oxford University Press, 1995. 640 p.
5. Надь Г. Греческая мифология и поэтика. Москва : Прогресс, 2002. 433 с.
6. Топоров В. Пиндар и Ригведа: гимны Пиндара и ведические гимны как основа реконструкции индоевропейской гимновой традиции. Москва : РГГУ, 2012. 216 c.
7. Левицкий В. Квантитативные методы в лингвистике. Винница : Нова книга, 2007. 259 c.
8. AntConc 3.5.8 (Macintosh OS X). Developed by Laurence Anthony. Faculty of Science and Engineering. Waseda University, Japan. February 18, 2019. https://www.laurenceanthony.net/software/antconc/
9. Былины / сост. В. Путилов. Ленинград : Советский писатель, 1986. 572 c.
10. Украинские народные думы / сост. Б. Кирдан. Москва : Наука, 1972.
11. Miladinovi D. i K. Bulgarian folk songs collected by Dimitr and Konstantin Miladinovi. Zagreb, 1881. https://liternet.bg/folklor/sbornici/miladinovci/content.htm
12. Karadžić V. Srpske narodne pjesme. Knjiga druga, u kojoj su junakove pjesme najstarije. U Beču, 1845. 664 s.
13. Vraz S. Narodne Pěsni Ilirske. V Zagrebu, 1839. 14. Квітка К. Первісні тоноряди. Первісне громадянство. 1926. №3.
15. Колесса Ф. Ритміка українських народних пісень. Музикознавчі праці. Київ: Наукова думка, 1970. C. 19–233.
16. Елатов В. По следам одного ритма. Минск: Наука и техника, 1974. 128 c.
17. Nagy, G. On the Origins of the Greek Hexameter: Synchronic and Diachronic Perspectives / Bela Brogyanyi, ed. Studies in Diachronic, Synchronic and Typological Linguistics: Festschrift for Oswald Szemerényi on the Occasion of his 65th Birthday. Amsterdam/Philadelphia, 1979. P. 611–631.
18. Meillet A. Les origines Indo-Européennes des mètres grecs. Paris: Les presses universitaires de France, 1923. 78 p.
19. West M. L. Indo-European Metre. Glotta 1973. N 3/4. P. 161–87.
20. Fantuzzi N. Preistoria dell’esametro e storia della cultura greca arcaica: a proposito di alcuni studi recenti. Materiali e discussione per l’analisi dei testi classici 1984. N12. P. 35–60.
21. Watkins C. Indo-European Metrics and Archaic Irish Verse. Celtica 1963. N6. P. 194–249.
22. Никифоров А. Проблема ритмики Слова о полку Игореве. Ученые записки Ленинградского государственного педагогического университета имени М.Н. Покровского. 1940. N 4(2). C. 214–250.
23. Lord, B. A. The Singer of Tales. New York: Athenaeum. 307 p.
24. Левинтон Г. Лексика славянских эпических традиций и проблема реконструкции праславянского текста. Текст: семантика и структура. Москва: Наука, 1983. C. 152–172.
25. Гладкий А. Множеств теория. Энциклопедия кибернетики. Т. 2 / гл. ред. В. Глушкова. Киев, 1975. С. 17–20.
26. Етимологічний словник української мови. ред. О. Мельничук та ін. Т. 1-6. Київ. 1982–2012.
Опубліковано
2021-06-23
Як цитувати
Назаров, Н. А. (2021). РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОГО ТЕЗАУРУСА ЕПІЧНИХ ПОЕТИЧНИХ ФОРМУЛ: КОРПУСНИЙ ПІДХІД. Нова філологія, 2(81), 24-31. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-3
Розділ
Статті