КОНЦЕПТ ‘ДОБРО-ЗЛО’ В СУЧАСНИХ УКРАЇНСЬКИХ І ПОЛЬСЬКИХ ЛІТЕРАТУРНИХ КАЗКАХ

Г. В. Осіпчук

doi:10.26661/2414-1135-2021-81-2-7

Г. В. Осіпчук http://orcid.org/0000-0002-9640-5533

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-81-2-7

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, літературна казка, концепт, казкові образи, концептуальна картина світу, національна культура

Анотація

У статті досліджено концепт ‘ДОБРО-ЗЛО’ в сучасних літературних казках українського і польського народів. Окреслено коло мовознавців, які займаються питаннями концептуальної лінгвістики, акцентовано увагу на вагомому внеску сучасних зарубіжних і вітчизняних науковців в означену проблему, змальовано перспективу провідних наукових розвідок. Увиразнено індивідуальну неповторність творчого підходу кожного з народів до складання казок, охарактеризовано літературну казку як твір художнього спрямування, деталізовано особливості авторського творчого підходу сучасних письменників до підбору лексем на позначення концепту ‘ДОБРО-ЗЛО’, вказано на культурні і ментальні ознаки формування концепту в авторських казках. Виокремлено вербальні засоби концепту в сучасному казковому дискурсі, узагальнено репрезентативні номінації за семантикою, зіставлено семантичні моделі його вираження в казках, виявлено універсальні і відмінні ознаки концепту в українській та польській мовах. Наголошено на тому, що різні за характером найменування та описи означеного концепту деталізують окремі риси казкових героїв, виступають тлом для подій, описаних письменником. Відзначено роль концепту ‘ДОБРО-ЗЛО’ як важливого текстотвірного елементу, що виконує змістову, стилістичну, емоційну й оцінну дію та допомагає у виконанні основної функції літературної казки – виховної, формуючи у читача стійкі моральні цінності. Вказано на фольклорну основу літературних казок обох народів. Звернено увагу, що лексеми з означеною семантикою переплітаються та взаємодіють одна з одною, сприяючи глибшому розумінню художньої природи твору. Зіставне тло дає підстави вважати концепт унікальним поняттям етнічної культури, яке характеризують спільні та відмінні риси українського і польського народів, як-от чуттєвість і раціональність, мрійливість і прагматизм, віру в можливість впливу на свою долю, що демонструють шлях формування менталітету певного народу, тобто концепт ‘ДОБРО- ЗЛО’ є репрезентантом національної культури.

Посилання

1. Тараненко О.О. Відображення суспільного сприйняття світу в семантиці мови. Мова і культура. Київ : Видавництво «Наукова думка», 1986. С. 91–137.
2. Степанов Ю.С. Концепты. Тонкая пленка цивилизации. Москва : Языки славянских культур, 2007. 248 с.
3. Шмельов А.Д. Русский язык и неязыковая действительность. Москва : Языки славянской культуры, 2002. 496 с.
4. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка. Русская словесность: От теории словесности к структуре текста : Антология / под общ. ред. В. П. Нерознака. Москва : Aсademia, 1997. С. 280–287.
5. Юрченко О.Ю. Дефініція концепту в сучасних лінгвістичних дослідженнях. Вісник Запорізького національного університету. Філологічні науки. Вип. 2. 2008. С. 268–272.
6. Кубрякова Е.С., Демьянков В.З., Панкрац Ю.Г., Лузина Л.Г.; Краткий словарь когнитивных терминов / под ред. Е.С. Кубряковой. Москва : Издательство МГУ, 1997. 245 с.
7. Голубовська І.О. Етнічні особливості української та національно-мовної картини світу. Studia Linguistica. 2010. № 3. С. 400–412.
8. Жайворонок В.В. Етнолінгвістика в колі суміжних наук. Мовознавство. 2004. № 5–6. С. 23–32.
9. Коцюба З.Г. Паремійні фонди мов як контамінація різночасових міжкультурних світоглядних нашарувань. Мовознавство. 2009. № 2. С. 34–47.
10. Снитко О.С. Коди культури у мовній об’єктивації дійсності. Studialinguistica. 2008. Вип. 1. С. 115–121.
11. Байдацька С.С. Жанрово-стильові особливості літературної казки в творчості Юзефа Ігнація Крашевського. Київські полоністичні студії. 2016. Т. 27. С. 35–42.
12. Лучик В.В. Вступ до слов’янської філології : підручник. Київ : ВЦ «Академія», 2008. 344 с.
13. Торчинська Н.М. Символіка польських казок. Слов’янська філологія: історія, сьогодення, перспективи : Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної конференції. Вип. 3. Умань, 2018. С. 142–146.
14. Давиденко Г.Й., Чайка О.М. Історія зарубіжної літератури ХІХ – початку ХХ століття : навчальний посібник. Київ : ЦУЛ, 2007. 400 c.
15. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і гол. ред. В.Т. Бусел. Київ-Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. 1428 с.
16. Дерево казок. Випуск 3. Вінниця : Казка, 2015. 46 с. // Дерево казок : веб-сайт. URL: https://derevo-kazok.org/zbirka-derevo-kazokvipusk-3.html (дата звернення: 11.03.2021).
17. Bajkowa niania. Bajki pomagajki dla najmłodszych / redakcja : Krystyna Droździewicz, Lidia Ippoldt. Skawina : Urzędu Miasta i Gminy w Skawinie Wydawnictwa Promo, 2011. 68 s.
18. Krasicki Ignacy. Bajki, oprac. Zbigniew Goliński, Zakład Narodowy im. Ossolińskich, Kraków : Wydawca : Fundacja Nowoczesna Polska. 1997. 34 s. // Wolnelektury.pl : stronie internetowej. URL: https://wolnelektury.pl/ (data złożenia wniosku: 11.03.2021).
19. Лісова наука : казки. Харків : Белкар-книга, 2019. 64 с.
20. Зелінська О. Лексичні засоби позначення дитячого віку в писемних пам’ятках української мови ХVІ–ХVІІІ ст. Studia Slavica Academiae Scientiarum Hungaricae . Volume 64. 2019. Issue 1, pp. 207–221. URL: https://doi.org/10.1556/060.2019.64116. URL: https://akjournals.com/view/journals/060/64/1/article-p207.xml (дата звернення: 14.03.2021).