БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ ЯК РУШІЙНА СИЛА МОВНОГО ГЛОТОГЕНЕЗУ

Ключові слова: когнітивна лінгвістика, становлення мови, адаптивні біологічні потреби, імітація, теорія комунікації

Анотація

У статті розглянуто актуальні дослідження в галузі нейрофізіології, антропології, психології; наводяться аргументи, які спростовують положення про те, що соціалізація виявилась рушійною силою для когнітивного розвитку людини. Згідно з новітніми відомостями антропоцентричних наук фундаментом для ментального вдосконалення, зокрема такої структури, як комунікація, послугували суто фізіологічні процеси і біологічні потреби. Так, проаналізовано теорію історика і антрополога Б.Ф. Поршнєва, що базується на постулатах фізіологів І.П. Павлова й О.О. Ухтомського, у якій учений виявляє та обґрунтовує нову структуру у взаємодії гальмівної домінанти й імітації – інтердикцію, що стала фізіологічною основою не лише невербальної комунікації тварин, а й людської мови. З’ясовано, що явище імітації, яке є особливо спостережуваним серед представників фауни та у еволюційних процесах первісних людей та дотепер з успіхом використовується для навчання й адаптації немовлят на ранніх періодах розвитку, спільно з гальмівною домінантою активують інтердикцію і зумовлюють появу та розвиток мовленнєвих процесів. Активну роль у когнітивному вдосконаленні людини відіграють фізіологічні потреби у їжі, теплі, безпеці впродовж онтогенезу людства. Б.Ф. Поршнєвим виокремлено три значущих для розвитку первісної цивілізації періоди, які відзначились виживанням протолюдей, що змогли адаптуватись до нових умов життя, видів харчування, і чим перейти на новий прогресивний щабель фізіологічного і ментального розвитку. Підтвердженням теорії походження мови Б.Ф. Поршнєва є відкриття нейрофізіологом Дж. Ріцолатті і філософом К. Сінігалья «дзеркальних нейронів» у мозку деяких тварин і людини, що відповідають за імітативні процеси в організмі і сприяють набуттю мовних навичок. Вивчено вплив орофаціальної, ороларінгальної і брахіомунальної жестової комунікації на становлення і еволюцію людського вербального спілкування. У результаті проведеного аналізу праць дослідників суміжних із лінгвістикою наук виявлено переконливі факти, що підтверджують фізіологічну основу когнітивного розвитку людства, зокрема мовного аспекта.

Посилання

1. Dobzhansky Th. Biology, molecular and organismic. American zoologist. Vol. 4. № 4, 1964. P. 449.
2. Серебренников Е.Ф. Лингвистика и аксиология: этносемиометрия ценностных смыслов. Москва : ТЕЗАУРУС, 2011. 352 с.
3. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории (проблемы палеопсихологии). Под ред. Диденко Б.А. Москва. «ФЭРИ-В», 2006.
4. Попов С. Когнитивно-эволюционная интерпретация концепции Б. Ф. Поршнева о физиологических предпосылках появления языка. Jezikoslovni zapiski (Ljubljana). № 1(26), 2020. С. 187–204.
5. Риццолатти Дж., Синигалья К. Зеркала в мозге: О механизмах совместного действия и сопереживания. Москва : Языки славянских культур, 2012. 208 с.
6. Стаценко Е.Н. Лингвокогнитивный анализ прибаутки «Сорока кашу варила». Русская филология: Вестник Харьковского национального педагогического университета им. Г.С. Сковороды. Харьков, 2018. № 3 (65) С. 27 – 33.
7. Wundt W. Elements of Folk Psychology. New York. MacMillan, 1921. P. 128.
8. MacNeilage P. F. The frame/content theory of evolution of speech production. The Behavioral and Brain Sciences. Vol. 21. Issue 4, 1998. P. 499–511.
9. Corballis M. C. From Hand to Mouth: The Origins of Language. Princeton University Press, 2002. 272 p.
10. Бурлак С. Происхождение языка: факты, исследования, гипотезы. М. Астрель CORPUS, 2011. 458 с.
Опубліковано
2021-08-11
Як цитувати
Стаценко, О. М. (2021). БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ ЯК РУШІЙНА СИЛА МОВНОГО ГЛОТОГЕНЕЗУ. Нова філологія, (82), 259-266. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-82-42
Розділ
Статті