БІОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ІСНУВАННЯ ЛЮДИНИ ЯК РУШІЙНА СИЛА МОВНОГО ГЛОТОГЕНЕЗУ
Анотація
У статті розглянуто актуальні дослідження в галузі нейрофізіології, антропології, психології; наводяться аргументи, які спростовують положення про те, що соціалізація виявилась рушійною силою для когнітивного розвитку людини. Згідно з новітніми відомостями антропоцентричних наук фундаментом для ментального вдосконалення, зокрема такої структури, як комунікація, послугували суто фізіологічні процеси і біологічні потреби. Так, проаналізовано теорію історика і антрополога Б.Ф. Поршнєва, що базується на постулатах фізіологів І.П. Павлова й О.О. Ухтомського, у якій учений виявляє та обґрунтовує нову структуру у взаємодії гальмівної домінанти й імітації – інтердикцію, що стала фізіологічною основою не лише невербальної комунікації тварин, а й людської мови. З’ясовано, що явище імітації, яке є особливо спостережуваним серед представників фауни та у еволюційних процесах первісних людей та дотепер з успіхом використовується для навчання й адаптації немовлят на ранніх періодах розвитку, спільно з гальмівною домінантою активують інтердикцію і зумовлюють появу та розвиток мовленнєвих процесів. Активну роль у когнітивному вдосконаленні людини відіграють фізіологічні потреби у їжі, теплі, безпеці впродовж онтогенезу людства. Б.Ф. Поршнєвим виокремлено три значущих для розвитку первісної цивілізації періоди, які відзначились виживанням протолюдей, що змогли адаптуватись до нових умов життя, видів харчування, і чим перейти на новий прогресивний щабель фізіологічного і ментального розвитку. Підтвердженням теорії походження мови Б.Ф. Поршнєва є відкриття нейрофізіологом Дж. Ріцолатті і філософом К. Сінігалья «дзеркальних нейронів» у мозку деяких тварин і людини, що відповідають за імітативні процеси в організмі і сприяють набуттю мовних навичок. Вивчено вплив орофаціальної, ороларінгальної і брахіомунальної жестової комунікації на становлення і еволюцію людського вербального спілкування. У результаті проведеного аналізу праць дослідників суміжних із лінгвістикою наук виявлено переконливі факти, що підтверджують фізіологічну основу когнітивного розвитку людства, зокрема мовного аспекта.
Посилання
2. Серебренников Е.Ф. Лингвистика и аксиология: этносемиометрия ценностных смыслов. Москва : ТЕЗАУРУС, 2011. 352 с.
3. Поршнев Б.Ф. О начале человеческой истории (проблемы палеопсихологии). Под ред. Диденко Б.А. Москва. «ФЭРИ-В», 2006.
4. Попов С. Когнитивно-эволюционная интерпретация концепции Б. Ф. Поршнева о физиологических предпосылках появления языка. Jezikoslovni zapiski (Ljubljana). № 1(26), 2020. С. 187–204.
5. Риццолатти Дж., Синигалья К. Зеркала в мозге: О механизмах совместного действия и сопереживания. Москва : Языки славянских культур, 2012. 208 с.
6. Стаценко Е.Н. Лингвокогнитивный анализ прибаутки «Сорока кашу варила». Русская филология: Вестник Харьковского национального педагогического университета им. Г.С. Сковороды. Харьков, 2018. № 3 (65) С. 27 – 33.
7. Wundt W. Elements of Folk Psychology. New York. MacMillan, 1921. P. 128.
8. MacNeilage P. F. The frame/content theory of evolution of speech production. The Behavioral and Brain Sciences. Vol. 21. Issue 4, 1998. P. 499–511.
9. Corballis M. C. From Hand to Mouth: The Origins of Language. Princeton University Press, 2002. 272 p.
10. Бурлак С. Происхождение языка: факты, исследования, гипотезы. М. Астрель CORPUS, 2011. 458 с.