ХАРАКТЕР ТРАНСФОРМАЦІЇ ЗАСОБІВ ПСИХОЛОГІЧНОГО АНАЛІЗУ В УКРАЇНОМОВНИХ І РОСІЙСЬКОМОВНИХ ПЕРЕКЛАДАХ РОМАНУ С. ЛЕМА «СОЛЯРІС»

Я. П. Кравченко

doi:10.26661/2414-1135-2021-83-20

Я. П. Кравченко http://orcid.org/0000-0002-1219-4688

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-20

Ключові слова: перекладознавча компаративістика, порівняльне літературознавство, інтерпретація, герменевтична парадигма перекладу, перекладацькі трансформації, жанровий канон, концепція особистості

Анотація

У статті розглянуто специфіку перекладацьких трансформацій засобів художнього психологізму на прикладі перекладів роману С. Лема «Соляріс» українською і російською мовами. Вибір об’єкту аналізу зумовлений розмаїттям форм мистецької рецепції даного твору у вітчизняному культурному просторі і його місцем в каноні масової художньої літератури радянського і пострадянського періодів. Методологічною підставою порівняльного аналізу є сучасна герменевтична парадигма перекладацької діяльності, що ефективно синтезує методи компаративістики і перекладознавства. Важливість перекладознавчого аспекту інтерпретації художнього твору зумовлена його трансдисциплінарною специфікою (поєднанням рис філософського, літературознавчого, лінгвістичного, лінгвокультурологічного різновидів аналізу). Здійснений порівняльний аналіз перекладацької інтерпретації засобів психологізму в романі С. Лема «Соляріс» засвідчує, що способи перекладу мають суттєві відмінності, визначені специфікою розуміння перекладачем концепції особистості головного героя і жанрової специфіки твору. Переклад Г. Гудімової, В. Перельман позбавлений підвищеної емоційності і метафоричності, репрезентує читачеві тип героя-аналітика, філософа і раціоналіста-вченого. Переклад внутрішнього мовлення героя, вибір лексем для характеристики його психологічного стану, дій, мотивації вчинків, предметного оточення орієнтований на мінімальну кількість засобів виразності, що властиво більшою мірою екзистенційній філософській прозі. Переклади Д. Брускіна і Д. Андрухіва орієнтовані на жанровий канон наукової фантастики як різновиду пригодницької літератури, що відобразилося в обраній перекладацькій стратегії. Психологічні характеристики героя більш художньо виразні, емоційні, образно-метафоричні. Зафіксовані відмінності перекладів не вказують на хибну перекладацьку інтерпретацію, а являють собою єдине поле смислів – культурно-історичних, ідеологічних, мовних тощо.

Посилання

1. Голубцов С.А. Экологический подход к анализу проблемы переводческой множественности. Вестник Адыгейского государственного университета. Серия «Филология и искусствоведение». 2009. Вып. 1 (113). С. 27–34. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/ekologicheskiy-podhod-k-analizu-problemyperevodcheskoy-mnozhestvennosti (дата звернення: 06.08.2021).
2. Калабекова Л.Т. Практическое переводоведение на службе компаративных разысканий. Современные исследования социальных проблем. 2014. 12 (44). URL: https://cyberleninka.ru/article/n/prakticheskoe-perevodovedenie-nasluzhbe-komparativnyh-razyskaniy (дата звернення: 07.08.2021).
3. Лем С. Солярис. Магелланово облако / пер. Г. Гудимовой, В. Перельман. Москва : Радуга, 1987. С. 19–177.
4. Лем С. Солярис. Непобедимый. Звездные дневники Ийона Тихого / пер. Д. Брускина. Москва : Правда, 1988. С. 3–187.
5. Лем С. Соляріс / пер. Д. Андрухів. Тернопіль : Навчальна книга-Богдан, 2017. 224 с.
6. Мишкуров Э.Н. Герменевтико-переводческий методологический стандарт в зеркале трансдисциплинарности. Вестник Московского университета. Серия «Теория перевода». 2018. № 1. С. 41–52. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/germenevtikoperevodcheskiy-metodologicheskiy-standartv-zerkale-transdistsiplinarnosti-chast-iiiinterpretatsiya (дата звернення: 09.08.2021).
7. Шерстнева Е.С. Переводная множественность как категория переводоведения: история, статус, тенденции. Известия Российского государственного педагогического университета им. А.И. Герцена. 2008. № 2.
С. 77–86. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/perevodnaya-mnozhestvennost-kak-kategoriyaperevodovedeniya-istoriya-status-tendentsii (дата звернення: 10.08. 2021).