СТИЛІСТИЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИКОРИСТАННЯ АРАБІЗМІВ У ТВОРЧОСТІ І. ФРАНКА (НА ПРИКЛАДІ ПЕРЕСПІВІВ АРАБСЬКИХ КАЗОК «КОВАЛЬ БАССІМ», «АБУ-КАСИМОВІ КАПЦІ»)

Анотація

У статті проаналізовано стилістичні особливості використання арабізмів у творчості Івана Франка на прикладі переспівів арабських казок «Абу-Касимові капці» та «Коваль Бассім». Предметом дослідження виступає стилістичний потенціал запозичених з арабської мови лексичних одиниць у поетичному доробку класика української літератури І. Франка. Об’єктом дослідження постають вибрані твори автора: переспіви арабських казок «Коваль Бассім» та «Абу-Касимові капці». Мета написання статті полягає у встановленні стилістичних особливостей використання арабізмів у вибраних творах Івана Франка. Основні завдання дослідження – визначити стилістичні особливості використання арабізмів в казках «Абу-Касимові капці» та «Коваль Бассім», встановити зв’язки між арабізмами та питомо українською лексикою у творах, окреслити, яким чином введення арабізмів до текстів казок впливає на їх сприйняття. У статті проаналізовано ідіостиль Івана Франка з огляду на використання арабізмів як домінантних лексичних одиниць художніх фігур казок. Особливу увагу приділено питанню стилістичного навантаження тропів, для створення яких використано арабізми, та формуванню унікальної орієнтальної стилістки казок Івана Франка. Визначено, що основними стилістичними фігурами у вибраних творах є риторичне запитання та риторичне звертання, рефрен, інверсія, антитеза, епітет, метафора, персоніфікація, гіпербола, градація, полісиндетон і ампліфікація. Лексичними засобами для реалізації цих тропів автор обрав арабізми, які таким чином формують східну стилістику казок Івана Франка. Крім цього, у дослідженні вивчено питання взаємопроникності культур сходу і заходу, на що перш за все вказує те, як арабізми, незважаючи на свою екзотичність, органічно поєднуються з питомо українською лексикою та діалектизмами. Встановлено, що саме завдяки використанню різноманітних пластів лексики Івану Франку вдалося розкрити художній задум казок «Абу-Касимові капці» та «Коваль Бассім» – занурити читача у таємничий світ Близького Сходу. Результати дослідження надалі можуть бути використанні для вивчення особливостей художнього використання у творах української літератури арабізмів як лексичних одиниць, що увійшли до складу української мови.