КРИТЕРІЇ ВИЗНАЧЕННЯ МОРФОЛОГІЧНОЇ ВАРІАНТНОСТИ В УКРАЇНСЬКОМУ МОВОЗНАВСТВІ
Анотація
У статті подано різні погляди щодо тлумачення терміна «варіант» і трактування термін сполуки «варіант слова». Описано різні класифікації варіантів слів (акцентуаційні, фонетичні, орфоепічні, орфографічні, словотвірні, граматичні, останні з яких мовознавці ототожнюють із морфологічними або поділяють на морфологічні й синтаксичні). Серед різноманітної класифікації варіантів слів ґрунтовно проаналізовано морфологічні варіанти й виокремлено такі особливості: форми того самого слова; тотожність лексичного й граматичного значення; наявність спільної або варіантної словозмінної основи (братові/брату – спільна, золотому/золотім – варіантна); наявність варіантних флексій (нова – новая); наявність формотворчих суфіксів (ім’ям – іменем); неоднакове поширення в стилях літературної мови; взаємозамінність у тій самій позиції. Вказано на інші чинники, якими може бути зумовлена морфологічна варіантність, зокрема: зміною і словозмінної основи, і флексій (сльозами – слізьми), акцентуаційними змінами (стола–столу), фонетичними й акцентуаційними змінами (на тоці – на току), зміною лексичного значення слова (духу – духа, каменю – каменя), варіюванням граматичної категорії роду при змінній або незмінній формі слова (зал ч.р. – зала ж.р. – не потребує контексту, купіль – ч.р. і ж.р. – потребує контексту), варіюванням форм того самого роду (вовкулак ч.р. – вовкулака ч.р., постіль ж.р. – постеля ж.р.). Зазначено, що мовознавці другої половини ХХ ст. використовували різні терміни на позначення спільнокореневих утворень із тотожним змістом і деякими видозмінами форми, а саме: паралельні форми, варіантні закінчення, паралельні закінчення, паралельні граматичні форми, морфологічні варіанти, варіантні утворення, варіантні форми тощо. Також вказано на дискусійне питання в українській лінгвістиці про розмежування понять «паралельна форма», «дублет» і «варіант» і на доречність використання терміна «варіант», який найбільш повно виражає суть явища варіювання мовних засобів. Зазначено доцільність вживання терміносполуки «варіанти форм слова», якщо йдеться про морфологічну варіантність, а також поняття «морфологічна варіантність», «словозмінна варіантність», «варіанти форм слова» потрактовано як синоніми.
Посилання
2. Карп’юк М.Д. «Паралельна форма», «дублет» чи «варіант»? Культура слова. 1978. Вип. 15. С. 70–75.
3. Українська мова. Короткий тлумачний словник лінгвістичних термінів / С.Я. Єрмоленко, С.П. Бибик, О.Г. Тодор; за ред. С.Я. Єрмоленко. Київ : Либідь, 2001. 222 с.
4. Словник лінгвістичних термінів / уклад.: Д.І. Ганич, І.С. Олійник. Київ : Вища школа, 1985. 360 с.
5. Тараненко О.О Варіанти мовних одиниць. Українська мова. Енциклопедія / редкол.: В.М. Русанівський, О.О. Тараненко, М.П. Зяблюк та ін. Київ : вид-во «Укр. енцикл.» ім. М.П. Бажана, 2004. С. 62–63.
6. Струганець Л. Диференційні ознаки норми літературної мови. Культура слова. 2011. № 74. С. 34–43.
7. Загнітко А. Проблеми правописної варіантності: система й узус (на матеріалі граматичних системних та узусних варіантів) Лінгвістичні студії. 1998. Вип. 4. С. 126–132.
8. Дудик П.С. Стилістика української мови : навч. посібник. Київ : Вид. центр «Академія», 2005. 368 с.
9. Коць Т. Явище варіантності в історії літературної мови. Українська мова. 2016. № 2. С. 82–91.
10. Поставний В.В. Морфологічні варіанти іменників. Українська мова і література в школі. 1974. № 3. С. 35–44.
11. Мельничайко В.Я. До питання про граматичну синоніміку. Українська мова і література в школі. 1970. № 9.
12. Сологуб Н.М. У цвіті – у цвіту. Рідне слово. 1974. Вип. 8. С. 45–51.
13. Вихованець І. У світі граматики. Київ : Рад. школа, 1987. 188 с.
14. Юносова В. Варіантність відмінкових закінчень іменників у сучасній українській літературній мові. Київ : Знання України, 2003. 126 с.
15. Зарінова М.В. Лексична варіантність в українській літературній мові кінця ХІХ – початку ХХ ст. : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Інститут української мови НАН України. Київ, 2020. 211 с.
16. Семиряк В.Д. Шляхи виникнення іменникових словотворчих варіантів. Мовознавство. 1971. № 5. С. 21–27.
17. Кузьма І. Словотвірна синонімія і словотвірна варіантність прикметників в українській мові. Львів : Літопис, 2006. 306 с.
18. Чабаненко В.А. Стилістичні можливості словотвірних варіантів. Українська мова і література в школі. 1983. № 11. С. 38–40.
19. Вихованець І. Основні питання морфології. Граматика сучасної української літературної мови. Морфологія / І.Р. Вихованець, К.Г. Городенська, А.П. Загнітко, С.О. Соколова, за ред. К.Г. Городенської. Київ : Видавничий дім Д. Бураго, 2017. С. 19–68.