ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА В АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДУ

Анотація

Наукова студія репрезентує аналіз шляхів перекладу літературної казки й визначення найоптимальніших стратегій збереження експресивного заряду тексту оригіналу. Дослідження проведено на матеріалі твору О. Волкова «Чарівник Смарагдового міста» та його перекладу українською, здійсненого Н. Косенко. У роботі вказано, що текст О. Волкова створений на основі казки американського письменника Ф. Баума «Чарівник країни Оз» з деякими змінами. Проте наголошено, що його варто розглядати в контексті російської традиції перекладу – адаптації (переписування, що включало додавання, розширення й доповнення зі значним ухилом щодо точності й логіки). Розкрито специфічні риси перекладу літературної казки: в основному перекладачі відмовляються від «одомашнення», але й не прагнуть «відчуження», здатного позбавити казку її людино-дидактичної функції. Перекладач змушений дозувати співвідношення відповідників на семантичному, синтаксичному й прагматичному рівнях перекладу; він знаходиться в пошуку якоїсь універсальної стратегії, щоб зробити «чужу» вигадку своєю реальністю, щоб казка зберегла в перекладі своєрідність оригіналу. З’ясовано особливості перекладу емоційно-експресивної лексики. Виявлено, що регулярні відповідники-еквіваленти активно функціонують у тексті казки і становлять більшу частину аналізованих одиниць. Уможливила це велика схожість у лексичному складі і граматичних структурах близькоспоріднених російської і української мов, що підтверджується спільністю походження і близькістю історичних шляхів розвитку. Застосування трансформацій спричинено тим, що емоційно-забарвлене слово не тільки виражає емоції мовця, а й упливає на адресата, викликаючи відповідні емоції й почуття з його боку. Тому в перекладі таких одиниць головне завдання – зберегти емоційно-експресивний компонент значення. Труднощі перекладу аналізованих одиниць полягають насамперед у «тонкощах семантики» й відсутності відповідних засобів вираження в мові перекладу. Транслатеми з емоційно-експресивним компонентом відтворюються, за умови відсутності словникового відповідника чи об’єктивної потреби контексту, в основному функціональними еквівалентами – за допомогою трансформацій-замін. Адекватна передача емоційно-експресивної лексики оригіналу – це один із шляхів вирішення проблеми перекладу літературної казки.