ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА В АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДУ

Ключові слова: літературна казка, одомашнений переклад, відчужувальний переклад, емоційно-експресивна лексика, еквівалент, трансформація

Анотація

Наукова студія репрезентує аналіз шляхів перекладу літературної казки й визначення найоптимальніших стратегій збереження експресивного заряду тексту оригіналу. Дослідження проведено на матеріалі твору О. Волкова «Чарівник Смарагдового міста» та його перекладу українською, здійсненого Н. Косенко. У роботі вказано, що текст О. Волкова створений на основі казки американського письменника Ф. Баума «Чарівник країни Оз» з деякими змінами. Проте наголошено, що його варто розглядати в контексті російської традиції перекладу – адаптації (переписування, що включало додавання, розширення й доповнення зі значним ухилом щодо точності й логіки). Розкрито специфічні риси перекладу літературної казки: в основному перекладачі відмовляються від «одомашнення», але й не прагнуть «відчуження», здатного позбавити казку її людино-дидактичної функції. Перекладач змушений дозувати співвідношення відповідників на семантичному, синтаксичному й прагматичному рівнях перекладу; він знаходиться в пошуку якоїсь універсальної стратегії, щоб зробити «чужу» вигадку своєю реальністю, щоб казка зберегла в перекладі своєрідність оригіналу. З’ясовано особливості перекладу емоційно-експресивної лексики. Виявлено, що регулярні відповідники-еквіваленти активно функціонують у тексті казки і становлять більшу частину аналізованих одиниць. Уможливила це велика схожість у лексичному складі і граматичних структурах близькоспоріднених російської і української мов, що підтверджується спільністю походження і близькістю історичних шляхів розвитку. Застосування трансформацій спричинено тим, що емоційно-забарвлене слово не тільки виражає емоції мовця, а й упливає на адресата, викликаючи відповідні емоції й почуття з його боку. Тому в перекладі таких одиниць головне завдання – зберегти емоційно-експресивний компонент значення. Труднощі перекладу аналізованих одиниць полягають насамперед у «тонкощах семантики» й відсутності відповідних засобів вираження в мові перекладу. Транслатеми з емоційно-експресивним компонентом відтворюються, за умови відсутності словникового відповідника чи об’єктивної потреби контексту, в основному функціональними еквівалентами – за допомогою трансформацій-замін. Адекватна передача емоційно-експресивної лексики оригіналу – це один із шляхів вирішення проблеми перекладу літературної казки.

Посилання

1. Алексеева И.С. Введение в переводоведение : учеб. пособие для студ. филол. и лингв. фак. высш. учеб. заведений. Санкт-Петербург : Филологический факультет СПбГУ ; Москва : Издательский центр «Академия», 2004. 352 с.
2. Богрданова Т.Н. Русская сказка в англоязычной традиции перевода. Вестник ТГУ. 2010. № 4 (84). С. 268–274.
3. Брауде Л.Ю. Скандинавская литературная сказка. Москва : Наука, 1979. 208 с.
4. Казакова Т.А. Практические основы перевода. English – Russian : учебное пособие. Санкт-Петербург : «Издательство Союз», 2001. 320 с.
5. Цикушева И.В. Жанровые особенности литературной сказки (на материале русской и английской литературы). Вестник Адыгейского государственного университета. Сер. 2. Филология и искусствоведение. 2008. № 1. С. 52–55.
6. Haber Erika. Behind the Iron Curtain. Aleksandr Volkov and His “Magic Land” Series. Jackson : University Press of Mississippi, 2017. 297 р.
7. Schleiermacher F. Über die verschiedenen Methoden des. Friedrich Schleiermachers sämmtliche Werke. Dritte Abteilung. Zur Philosopie. Zweiter Band. Berlin, 1838. P. 207–245.
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати
Даньшина, Т. М., Петрик, О. М., & Руденко, А. В. (2021). ЛІТЕРАТУРНА КАЗКА В АСПЕКТІ ПЕРЕКЛАДУ. Нова філологія, (84), 69-75. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-10
Розділ
Статті