ТИПОЛОГІЯ КОНЦЕПТІВ ЯК СКЛАДНОЇ ЧАСТИНИ КОНЦЕПТОСФЕРИ
Анотація
Відомо, що термін «концепт», який широко використовується в антропоцентричних дослідженнях, є міждисциплінарним поняттям, що вивчається філософією, лінгвістикою, філологією, соціологією, культурологією та іншими науками. Поняття є базовим елементом розумової діяльності людей, логіки й системного підходу для структуризації буття. Без такої форми вираження сутності фактів та явищ дійсності людський розум не міг би пристосуватися до зовнішнього світу й освоїти його. Особливість формування та використання узагальнених висловів і форм смислів пов’язана з мовною формою. Гнучкість мови, багатство її словникового складу визначає можливості концептів у вживанні. Інтерес до поняття як мовної форми вираження сенсу набагато зріс вже наприкінці XIX – на початку XX століття з появою робіт представників неопозитивізму (особливо Л. Вітгенштейна), екзистенціалізму (насамперед М. Хайдеггера) і герменевтики (Х.Г. Гадамера). Немаловажну роль тут відіграла лінгвокультурологія. Фактично підхід з урахуванням мовних концептів пов’язаний з аналізом мовних процесів у суспільстві. Упорядкування словників, зокрема діалектів і говірок, визначення граматичних особливостей ще не давало уявлення про гнучкість і схему розвитку мови. Відомо, що в сучасній лінгвістиці існує безліч різних понять і термінів, які прирівнюються до терміна «концепт». Варіанти терміна «концепт» містять такі поняття, як лінгвокультура, лінгвоепістема, міфологема й інші. Однак слід додати, що серед перерахованих вище варіантів термін «концепт» значно випереджає інші за життєздатністю та частотою застосування. Існує три основні підходи до розуміння концепту в сучасних дослідженнях, які розглянуті в статті: лінгвістичний, когнітивний і культурологічний.
Посилання
2. Алефиренко Н.Ф. Поэтическая энергия слова. Синергетика языка, сознания и культуры. Москва : Academia, 2002. 394с.
3. Краткий словарь когнитивных терминов / Е.С. Кубрякова, В.З. Демьянков, Ю.Г. Панкрац, Л.Т. Лузина. Москва : Изд-во Моск. госу. ун-та, 1996. 245 с.
4. Карасик В.И. Введение в когнитивную лингвистику. Москва : 2004. 216 с.
5. Болдырев Н.Н. Когнитивная семантика. Тамбов : Изд-во Тамб. Гос. ун-та, 2001. 123 с.
6. Вейселли Ф.Ю. Когнитивная лингвистика: основные понятия и перспективы. Studia philologica. VII. Баку : Переводчик, 2015. 120 с.
7. Мамедов А.К., Мамедов М.А. Исследование дискурса : учебник. Баку : Издательство Бакинского Университета, 2013. 78 с.
8. Бабушкин А.П. Типы концептов в лексикофразеологической семантике языка, их личностная и национальная специфика : дисс. … д-ра филол. наук : 10.02.19. Воронеж, 1997. 330 с.
9. Лихачев Д.С. Концептосфера русского языка. Москва : Academia, 1997. С. 280–287.
10. Кошарная С.А. Миф и язык. Белгород, 2002. 287 с.
11. Попова З.Д. Понятие «концепт» в лингвистических исследованиях. Воронeж, 1999. С. 27–34.
12. Карасик В.И. Концепты-регулятивы. Язык, сознание и коммуникация : Сборник статей /отв. ред. В.В. Красных, А.И. Изотов. Москва : МАКС Пресс, 2005. Вып. 30. 260 с.
13. Карасик В.И. Культурные доминанты в языке. Языковая личность: культурные концепты. Волгоград ; Архангельск : Перемена, 1996. С. 3–16.
14. Воркачев С.Г. Лингвокультурология, языковая личность, концепт. Становление антропоцентрической парадигмы в языкознании. Филологические науки. 2001. № 1. С. 64–72.
15. Степанов Ю.С. Константы : словарь русской культуры. Изд. 3-е, испр. и доп. Москва : Академический проект, 2004. 991 с.
16. Стернин И.А. Методика исследования структуры концепта. Методологические проблемы когнитивной лингвистики. Воронеж, 2001. 182 с.
17. Карасик В.И. Языковые ключи. Москва : Гнозис, 2009. 406 с.
18. Маслова В.А. Введение в когнитивную лингвистику : Учебное пособие. Москва : Флинта; Наука, 2004. 296 с.