СТРАТЕГІЯ ЗАМОРОЖЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ

Ключові слова: полілінгвізм, інформативність, семантичне навантаження, стратегія заморожування, міжмовний переклад, синтаксична вісь

Анотація

Незважаючи на зростання кількості праць, присвячених фразеології, дотичні загальнотеоретичні питання все ще залишаються відкритими. Фразеологію часто представляють як прикладну науку, а не сферу фундаментальних досліджень. Дискусійне питання про фразеологізми з боку багатомовності й міжмовного перекладу. Оскільки фразеологічні одиниці мають оцінний інформаційний зміст, вони схильні до варіативності, і саме тут виникає проблема перекладу такого виразу. Новизна дослідження полягає в розгляді проблеми перекладу фразеологізмів із боку стратегії «заморожування». Метою роботи є аналіз можливостей «заморожування» українських фразеологізмів у контексті французького перекладу. Завдання полягають у проведенні порівняльного аналізу фразеологічних одиниць із подібним семантичним навантаженням і визначенні ступеня їх безпосереднього потенціалу до перекладу. На прикладах на рівні міжмовного перекладу показано, що стратегія заморожування під час перекладу фразеологізмів може відповідати двом моделям конструювання різних значень, створюючи лінгвістичні й екстралінгвістичні проблеми для перекладу. Результати аналізу показали, що переклад з української мови значно перевищує можливості «заморожування» французькою мовою через особливості й складність мовної структури. Виявлено, що залежно від особливостей структури мови й культури переклад фразеологічної одиниці може містити стратегію «заморожування». Семантичне навантаження фразеологічної одиниці передається навіть у разі зміни морфосинтаксичних параметрів, смислового навантаження та впливу тексту оригіналу на його читачів. Якщо мова одержувача не має прямого еквівалента, у перекладача є два варіанти: або перекласти фразеологізм дослівно, або вмістити ілюстративний варіант в тексті й у примітці запропонувати дослівний переклад. Можливості практичного застосування: дослідження спрямоване на перспективу нових позицій для порівняльного аналізу міжмовного перекладу.

Посилання

1. Кириллова Н.Н. Фразеология романских языков : этнолингвистический аспект / Рос. гос. пед. ун-т им. А.И. Герцена. Санкт-Петербург : Изд-во РГПУ, 2003. 236 с.
2. Корнилов О.А. Языковые картины мира как производные национальных менталитетов. Москва : ЧеРо, 2003. 349 с.
3. Солодуб Ю.П. Национальная специфика и универсальные свойства фразеологии как объект лингвистического исследования. Филологические науки .1990. № 6. С. 55–65.
4. Тихонов А.Н., Ломов А.Г., Ломова Л.А. Фразеологический словарь русского языка. Москва : Русский язык – Медиа, 2007. 336 с.
5. Хи Ч.Ю. Фразеологический образ в коннотативном аспекте (на примере соматических фразеологизмов русского и корейского языков). Язык, сознание, коммуникация : Сборник статей / Отв. ред. В.В. Красных, А.И. Изотов. Москва : МАКС Пресс 17, 2001. С. 81–97.
6. Andreyeva Y.A., Korneva I.G., Sakhibullina K.A. Values and anti-values in figurative phraseological units in the Russian and German languages. Humanities & Social Sciences Reviews. 2019. No. 7.4. P. 427–432.
7. Berdiev Sh. Phraseologism: essence, classification, the methods of translation. Mental Enlightenment Scientific-Methodological Journal. 2020. No. 1. P. 159–169.
8. Dyoniziak J. Stereotype, sens, traduction. approche generale. Translation and meaning. 2008. Part 8. P. 55.
9. Gorski B. Nabokov vs. Набоков: A Literary Investigation of Linguistic Relativity. October 19, 2010. Museum Studies Abroad : web-site. URL: https://museumstudiesabroad.org/nabokovlinguistic-relativity/.
10. Jabbarova A. Semantic Analysis of Phraseological Units Expressing Evaluation. Архив Научных Публикаций JSPI. 2020. С. 1–6.
11. Jabbarova A. Double updating of phraseological units. Журнал иностранных языков и лингвистики. 2021. No. 2.3.
12. Lieber R. Introducing morphology. Cambridge University Press, 2021. 226 p.
13. Nikitina T.G. Structural-Semantic Modeling in Phraseology: Forty Years of Experience and the Prospects. RUDN Journal of Language Studies, Semiotics and Semantics. 2020. No. 11.2. P. 175–197.
14. Pecman M. De la phraséologie à la traductologie proactive: essai de synthèse des fondements théoriques sous-tendant la recherche en phraséologie. Meta: journal des traducteurs / Meta: Translators’ Journal. 2005. No. 50.4.
15. Pecman M. Les apports possibles de la phraséologie à la didactique des langues étrangères. Alsic. Apprentissage des Langues et Systèmes d’Information et de Communication. 2005. No. 8.2. P. 109–122.
Опубліковано
2021-12-30
Як цитувати
Наместюк, С. В., Стефурак, О. В., & Рак, О. М. (2021). СТРАТЕГІЯ ЗАМОРОЖЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ ФРАЗЕОЛОГІЧНИХ ОДИНИЦЬ. Нова філологія, (84), 180-185. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-84-25
Розділ
Статті