КОНОТАТИВНЕ ЗНАЧЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗОВАНИХ ТОПОНІМІВ

Анотація

У положеннях наукової статті автор проводить аналіз, що топоніми, несучи у собі інформацію про культуру, традиції, суспільне і політичне життя певного народу, можуть ставати частиною фразеологічних одиниць. При цьому топонім виступає у ролі своєрідного символу, що містить культурно-історичну інформацію. Таким чином, крім ідентифікації об’єкта в просторі, топонім у складі фразеологічних одиниць виконує символічну та аксіологічну функції. У семантичній структурі власноіменних компонентів відбувається перерозподіл ієрархічної залежності денотативних та конотативних компонентів: останні витісняють з ядра значення оніма денотативну сему і переміщуються з периферії лексичного значення до його центру. Таким чином, зрозуміло, що конотація не нашаровується на основний зміст, а перебуває у складній взаємодії з ним. Власноіменні компоненти можуть мати оцінний характер, відображаючи при цьому панівну суспільну оцінку певних географічних об’єктів. За кожним власним іменем у фразеології закріплюється певний стереотипний набір ознак. Конотації власних назв є оцінними і здебільшого характеризують географічні об’єкти за різними ознаками. Вони виникли на основі певних ознак цих назв, їхніх властивостей, розмірів, характеристик тощо. Так, значний прошарок ономастичної лексики увійшов до складу фразеологічних одиниць у зв’язку з поширенням християнства. Як і античні фразеологізми, вони належать до міжнаціональних одиниць і трапляються у фразеології різних мов. На тип конотативного значення впливає характер денотативної співвіднесеності компонента «власна назва». На основі співвіднесеності власноіменного компонента з денотатом виділяються одноденотатні імена, за якими закріплюються одиничні поняття, та багатоденотатні, які характеризуються відсутністю конкретної денотативної співвіднесеності. Конотації одноденотатних імен виникають на основі енциклопедичної інформації про денотат імені і зумовлюються історичними факторами, значущістю й важливістю історичних подій для суспільства. Багатоденотатні власноіменні компоненти відзначаються узагальненим, метафорично-образним значенням, яке виникає в результаті різноманітних можливостей іншого сприйняття власних імен іншою особою. У складі фразеологізмів топоніми можуть зберігати свій онімічний характер, вказуючи на конкретний об’єкт. Виконуючи роль семантичного стрижневого компонента, такі власні назви несуть інформацію про конкретний денотат географічного об’єкта та пов’язані з ним події культурного, історичного та побутового плану, що є необхідною умовою для розуміння значення ускладненого мовного знаку.