ЛІНГВОСТИЛІСТИЧНА РЕЛЕВАНТНІСТЬ ХУДОЖНІХ ОБРАЗІВ І ЗАСОБІВ У ПОЕЗІЯХ ДЛЯ ДІТЕЙ ЗА ПРОЄКТОМ «ІНТЕЛЕКТ УКРАЇНИ»

Анотація

У статті досліджено лінгвостилістичні особливості художніх образів і засобів у поезіях для дітей за проєктом «Інтелект України» (для 5 класу). На основі типологічної класифікації за сприйняттям одним з органів чуття розглянуто зорові, слухові, дотикові, кінетичні, термічні, смакові, нюхові образи в поезіях для дітей, передбачених проєктом «Інтелект України» для учнів 5 класу. Доведено, що зафіксовані поетичні образи спонукають юних читачів бачити, а не впізнавати поетичні реалії. Зокрема, виокремлені зорові образи червоної калини, тополі, зеленого гаю, Дніпра, широких степів і полів, густого лісу, срібно-блакитного повітря тощо; нюхові образи весни запашної, вітру пахучого; слухові образи віт ру, дощу т ощо. З’ясовано, що юні читачі усвідомлюють, що в гіперболі поєднані два полюси: звичайне, природне та неможливе, нереальне. Вони розкривають виняткові характеристики чи якості людей, природних явищ, подій, речей. Гіпербола як стилістичний прийом виконує такі домінантні функції, як посилення виразності мови або емоційного впливу на читача, виокремлення певних яскравих деталей зображуваного явища. Митці за допомогою гіперболи спонукають читачів по-новому осмислити зображуване, щоб відчути його значущість. Підкреслено, що у програмових поезіях діти фіксують порівняння розгорнутої чи нерозгорнутої форми як художній засіб. Структурні компоненти порівняльної конструкції взаємодіють семантично та стилістично, створюючи нову поетичну образність. Зафіксовано перенесення ознак і властивостей людини на живу природу – птахів. Це підтверджує, що діти знайомляться з антропоцентричною моделлю сприйняття світу через образи птахів. Лінгвостилістичне навантаження уособлення надає тексту образності, емоційності, пробуджує асоціації. Це відчувається за допомогою змісту та завдань із ключовими дієсловами «назви», «пригадай», «уяви», «доведи», «поміркуй». Наголошено на тому, що виокремлені художні засоби репрезентують експресивність тексту, поглиблюють семантику виразу, конденсують і компресують багато значень у межах одного поняття, впливають на ментальність п’ятикласників.