ВІДОБРАЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ІСТОРИЧНОГО ТА ЛІТЕРАТУРНО-КУЛЬТУРНОГО СЕРЕДОВИЩА В АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІЙ МЕМУАРНІЙ ЛІТЕРАТУРІ

Анотація

Мета дослідження – розглянути твори азербайджанських письменників, які писали в мемуарному жанрі, виявити та проаналізувати елементи, що відображають соціально-історичне та літературно-культурне середовище в мемуарах кожного автора, що вивчається нами. В основі спогадів, задіяних у статті, є відображення подій через пам’ять. Наша мета – уявити це відображення не як абсолютно тотожне відтворення минулого, а як практичну діяльність та творчість мемуариста. Обговорення. У творах азербайджанських мемуаристів варто проаналізувати та виявити: – елементи мемуаризму, що відображають суспільно-історичне середовище; – елементи літературно-культурного середовища; – відображення подій через пам’ять в аналізованих творах; – зв’язок пам’яті та історії в аналізованих творах. Методи та методологія дослідження. У дослідженні використовувався метод аналізу документальних матеріалів, що належать до історичної методології, а також історичний та історико-порівняльний метод. За теоретичну базу були взяті твори відомих діячів літератури та культури в азербайджанській, російській та світовій літературі, а також мандрівників та публіцистичних мемуаристів: дорожні записи, мемуари. У цьому процесі був використаний порівняльно-вітальний метод. Новизна дослідження. У статті розглядаються мемуари письмен- ників, які живуть в еміграції, як в Азербайджані, так і за кордоном, оскільки тексти, що стосуються автобіографічного та біографічного типу белетристики, підкреслюють фантазію та суб’єктивізм у творах, що містять реальність. Висновки. У статті розглядаються твори азербайджанських письменників у мемуарному жанрі, аналізуються мемуари кожного автора, що вивчається, виявляються елементи, що відображають соціально-історичне та літературно-культурне середовище. У досліджених нами у статті творах основа мемуарів є відображенням подій через пам’ять. Аналізуючи твори азербайджанських письменників у мемуарному жанрі, ми дійшли висновку, що спогади набули нового сенсу поряд із продовженням та розвитком минулих традицій, збагачених результатами особистої творчої ініціативи кожного автора. Мемуарна література відіграє важливу роль у більш точному та докладному вивченні спогадів азербайджанських письменників, їхньому житті та діяльності, а також у документальному висвітленні суспільно-історичної та літературно-культур- ної ситуації того періоду.