МІЖМОВНА ІНТЕРФЕРЕНЦІЇ ТА ПСИХОЛОГІЧНІ БАР’ЄРИ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ІНОЗЕМНИХ МОВ У ЗВО: ШЛЯХИ ПОДОЛАННЯ

Анотація

Науково-технічний прогрес, глобалізаційні процеси, тотальна дигіталізація, карантинні обмеження, дистанційні й змішані формати роботи та под. значно змінили відносини між людьми та державами. Усі ці процеси тісно пов’язані із засобами спілкування, потребою у вивченні іноземних мов. У результаті дослідження встановлено, що в процесі зіткнення двох і більше мов формується своєрідний когнітивний двомовний (bilingual) / багатомовний (multilingual) простір, неодмінним проявом якого є міжмовна інтерференція. Стаття присвячена аналізу інтерференційного впливу рідної мови при вивченні іноземної студентами ЗВО. Зауважено, що інтерференція – багатоаспектний феномен, який проявляється на всіх рівнях мовної структури. Розглянуто ключові фактори інтерферованого мовлення. Особливу увагу звернено на психологічні аспекти, що впливають на опанування мови в умовах емоційного напруження (стресу). Доведено, що емоційний та психофізіологічний стан здобувача освіти транслюється на результати його навчальної діяльності. З’ясовано, що кореляція освітнього процесу та комунікативних тактик ведення діалогу в режимі «викладач- студент» допомагають нівелювати негативні психічні стани та запобігти психоемоційному вигоранню. Зроблено висновок, що повторення не є достатнім прийомом для повного усунення ефекту інтерференції. Лише завдяки синхронній взаємодії всіх мовних підсистем (пам’ять, увага, рецепція, мотивація), розвитку навичок слухання, говоріння, письма, читання та врахуванню психологічних особливостей і бар’єрів вдасться сформувати достатньо високий рівень іншомовної компетентності, в межах якої процес інтерференції практично повністю нівелюється.