ІННОВАЦІЙНІ ДЕРИВАТИ СТУДЕНТСЬКОЇ СПІЛЬНОТИ
Анотація
Статтю присвячено дослідженню інноваційних дериватів у студентській спільноті. Метою цієї статті є дослідження специфіки словотвірних процесів у жарґоні студентів у межах виокремлених груп: за віковими ознаками та за видом діяльності (навчання). У статті також подано результати дослідження процесів і наслідків словотворення в інноваційних дериватах студентської спільноти; визначено словотвірну специфіку інновацій, що виникають у студентському жарґоні порівняно з літературною мовою, а також особливості словотвірних засобів. Досліджувана категорія має свої специфічні словотвірні критерії порівняно з іншими категоріями жарґонів. Виокремлено й інші аспекти дериватів студентського жарґону: поряд з іменниковими основами у разі утворення нових слів використовуються дієслівні основи. Визначено основні аспекти та шляхи похідних інноваційних дериватів студентської спільноти; обґрунтовано необхідність наукового підходу до номінативних явищ і способів словотворення, окреслено перспективи та потенціал такого дослідження. Дослідженням встановлено, що лише невелика кількість дериватів свідчить про використання суфіксації як самостійного способу творення інноваційних дериватів, твірними основами яких є здебільшого абревіатури. У студентському словотворенні утинання як спосіб словотворення поступається продуктивністю універбації і має деякі особливості порівняно із загальномовними утинальними процесами. У студентському середовищі використання універбації не має якихось помітних відмінностей. Зокрема, твірними є основи прикметниково-іменникових словосполучень. Деривати та форманти, які вживаються, створюють розгалужені синонімічні та омонімічні системи. Варто зауважити, що в межах окремих студентських груп за отримуваним фахом помітні розбіжності щодо продуктивності того чи того способу словотворення. На відміну від інших жарґонів, де суфіксальний спосіб словотвору є домінуючим, у студентському жарґоні суфіксація вживається переважно в поєднанні з іншими словотвірними процесами. Ця стаття буде корисною для тих, хто цікавиться словотвірними інноваціями студентської спільноти в українській мові.
Посилання
2. Боржковский В. Лирники. Киевская старина. Киев, 1889. Т. XXVI, № 9. С. 653–708.
3. Горбач О. Арґо в Україні. Львів : Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, 2006. 688 с.
4. Горбач О. Арґо українських лірників. Наукові записки Українського Вільного Університету. Філософічний факультет. Мюнхен, 1957. Ч. 1. С. 5–44.
5. Горбач О. Арґо українських школярів і студентів. Наукові записки Українського Вільного Університету. Філософічний факультет. Мюнхен, 1964–1966. Ч. 8. С. 3–55.
6. Дзендзелівський Й. Дослідження К. Широцьким жарґону учнів Кам’янець-Подільської духовної семінарії. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Харків, 1988. Т. 6. С. 167–174.
7. Дзендзелівський Й.О. Український бурсацько-семінарський жарґон середини ХІХ ст. (на матеріалі повісті «Люборацькі» А. Свидницького). Studia Slavica. Academiae scientarium hungaricae. Budapest, 1979. Т. ХХV, f. 1-4. C. 97–104.
8. Ілик Т. Соціальні варіанти мови та їх термінологічне окреслення. Мовознавчі дослідження : збірник наук. праць. Донецьк, 2000. С. 67–73.
9. Карпець Л.А. Український спортивний жарґон: структурно-семантичний аспект : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Харків, 2006. 194 с.
10. Кочубей А.В., Войтенко М.О. Студентський жаргон як мовне явище. Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. 2009. № 3 (47). С. 181–189.
11. Мартос С.А. Семантична деривація як джерело поповнення словникового складу молодіжного сленгу. Науковий вісник ХДУ. Серія «Лінгвістика». Херсон : Вид-во ХДУ, 2015. Вип. 24. С. 46–50.
12. Мартос С.А. Молодіжний сленґ у мовленнєвій структурі м. Херсона : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Луганськ, 2006. 30 с.
13. Нелюба А. Тенденції в арґотичному словотворенні і засоби їх втілення. Збірник наукових праць Полтавського державного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка. Вип. 4. Серія «Філологічні науки». Полтава, 2001. С. 105–112.
14. Редько Є.О. Типи і способи номінування осіб в арґо слобожанських сліпців (невлів). Лінгвістика. Луганськ, 2013. № 3. С. 107–113.
15. Сокіл І. Жаргон українських студентів. URL: https://ua-referat.com/
16. Ставицька Л. Арґо, жарґон, сленґ: Соціальна диференціяція української мови. Київ : Критика, 2005. 464 с.
17. Старченко Я.С. Лексико-словотвірні інновації в жарґонах української мови (від середини 80-их років минулого століття) : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпропетровськ, 2013. 220 с.
18. Шевельов Ю. Українське слово вантаж і проблема «арґотичних суфіксів». Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Харків, 1995. Т. 4. С. 131–146.
19. Щепотьєв В. Мова наших школярів. Етнографічний вісник. Київ. 1927. Кн. 3. С. 76–81.
20. Широцький К. Бурсацький жарґон української мови на Поділю. Збірник Харківського історико-філологічного товариства. Нова серія. Харків, 1998. Т. 6. С. 175–179.