СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКИХ СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ-ІМЕННИКІВ ПРИКОРДОННОЇ СФЕРИ (НА ОСНОВІ ШЕНГЕНСЬКОГО КОДЕКСУ ПРО КОРДОНИ)

Ключові слова: компонент, комбінаторна здатність, родова належність, словотвір, модель.

Анотація

У статті розглядаються структурні особливості німецьких складних термінів-іменників, які належать до прикордонної сфери. Термінологічні одиниці були виокремлені шляхом вибірки із Шенгенського кодексу про кордони. Ми дотримуємось думки, що фаховий текст є найважливішим засобом вираження фахової мови через накопичення та передачу фахової інформації, і саме в тексті проявляються основні функції термінів (номінативна, репрезентативна, сигніфікативна, комунікативна та когнітивна). Загалом було проаналізовано 180 термінологічних одиниць і були зроблені відповідні висновки щодо їхніх структурних особливостей. Найбільша кількість проаналізованих термінологічних одиниць є двокомпонентними термінами, трикомпонентних термінів було виявлено в чотири рази менше, а чотирикомпонентні (полікомпонентні) терміни становлять незначний відсоток від загальної кількості. Однією з особливостей німецьких складних термінів прикордонної сфери є їх функціонування за загальними правилами лексикології німецької мови, що є свідченням того, що терміни – це не особливі слова (неологізми, неоніми, оказіоналізми), а слова загального вжитку, які в одному зі своїх значень є фаховими лексичними одиницями на позначення спеціальних понять. Найбільшою комбінаторною здатністю володіє іменник, поєднуючись з іншими іменниками, значно рідше – з іншими частинами мови. Щодо родової належності, то кількість іменників чоловічого та жіночого роду значно переважає над іменниками середнього роду, що є цілком закономірним для німецької мови. Типовим для досліджуваного скопусу термінів є частотність уживання певних іменників, зокрема іменника «кордон», який поєднується з іншими іменниками, а також числівниками, прикметниками, прийменниками, формуючи дво-, три- та полікомпонентні лексичні одиниці.

Посилання

1. Einführung in die Terminologiearbeit / R. Arntz et al. 3. Aufl. Hilesheim : Georg Olms, 2002. 331 S.
2. The Comparative Analysis of the English and German Term-Formation in the Legislative Documents (Based on the Schengen Border Code) / I. Bloschchynskyi et al. International Journal of Society, Culture & Language. 2021. № 9 (3). P. 73–81.
3. Cabré T.M. Terminology: Theory, Methods, and Applications / Ed. Juan C. Sager ; Transl. Janet Ann DeCesaris. Amsterdam : John Benjamins Publishing, 1999. 248 p.
4. DIN 2342 Teil 1: Begriffe der Terminologie Lehre, Grundbegriffe. Deutsches Institut für Normung e.V. Berlin ; Wien ; Zürich : Beuth Verlag GmbH, 1992. 425 S. 5. Erben J. Einführung in die deutsche Wortbildungslehre.
5. Durchgearbeitete und ergänzte Auflage. Berlin : Erich Schmidt Verlag, 2006. 205 S.
6. Fleischer W., Barz I. Wortbildung der deutschen Gegenwartssprache. 4. völlig neubearbeitete Auflage. Berlin ; Boston : De Gruyter (Studium), 2012. 484 S.
7. Lohde M. Wortbildung des modernen Deutschen. Tübingen : Narr, 2006. 352 S.
8. Основи термінотворення: семантичні та соціолінґвістичні аспекти : монографія / А.С. Д’яков та ін. Київ : КМ “Academia”, 2000. 216 с.
9. Карабан В.І. Теорія і практика перекладу з української мови на англійську мову. Вінниця : Нова книга, 2003. 126 с.
10. Шенгенська угода. Вільна енциклопедія – Вікіпедія. URL: https://cutt.ly/IBNZPdh (дата звернення: 20.10.2022).
ДЖЕРЕЛА ІЛЮСТРАТИВНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Verordnung (EU) 2016/399 Des Europäischen Parlaments und des Rates. URL: https://cutt.ly/YBNXiHY (дата звернення: 20.10.2022).
Опубліковано
2023-01-09
Як цитувати
Янковець, О. В. (2023). СТРУКТУРНІ ОСОБЛИВОСТІ НІМЕЦЬКИХ СКЛАДНИХ ТЕРМІНІВ-ІМЕННИКІВ ПРИКОРДОННОЇ СФЕРИ (НА ОСНОВІ ШЕНГЕНСЬКОГО КОДЕКСУ ПРО КОРДОНИ). Нова філологія, (87), 81-87. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2022-87-13
Розділ
Статті