ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕВФЕМІЗМІВ І ДИСФЕМІЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ НОВИННИХ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІВ)

Ключові слова: евфемізми, дисфемізми, лінгвістична прагматика, прагматичні принципи спілкування, пресупозиція, імплікатура, мовленнєві акти.

Анотація

Статтю присвячено прагмалінгвістичному аспекту дослідження евфемістичних і дисфемістичних номінацій у дискурсі новинних телеграм- каналів. Із початком повномасштабного вторгнення простежується тенденція до більш частотного вживання вторинних найменувань у різних типах дискурсів, що зумовлює актуальність пропонованої розвідки. Автори повідомлень у новинних телеграм-каналах використовують евфемізми та дисфемізми для досягнення власних цілей у процесі комунікації, а також для досягнення прагматичного евфемістичного чи дисфемістичного ефекту впливу на читачів. Важливою особливістю обраного дискурсу є суб’єктивний спосіб подачі інформації, що вирізняє їх від, наприклад, дискурсу медіа. На прикладі евфемізмів і дисфемізмів бачимо, що така характеристика безпосередньо впливає на підбір мовленнєвих засобів. Мета статті – здійснити комплексний аналіз вторинних номінацій, урахувавши прагмалінгвістичні методи дослідження мовних явищ. Практичний матеріал дослідження становлять 107 дисфемізмів і 151 евфемізм, виокремлені методом суцільної вибірки. Джерельною базою для статті слугували чотири популярні в Україні новинні телеграм- канали: STERNENKO, Лачен пише, Телеграмна служба новин, Івано- Франківськ 24/7. Евфемізми та дисфемізми є контекстуально-залежними одиницями, через що важливо їх досліджувати у межах конкретного повідомлення з урахуванням авторських інтенцій. Відповідно до теорії мовленнєвих актів евфемістичні та дисфемістичні номінації кваліфікуємо як непрямі асертиви, адже, окрім інформації про події, які можна оцінити відповідно до категорії правдиво-хибно, вони виконують інший тип іллокутивного акту. Водночас виникнення евфемізмів і дисфемізмів пов’язане з дотриманням або порушенням постулатів прагматичниих принципів спілкування, зокрема з принципом кооперації Г. П. Грайса та ввічливості Дж. Ліча, що демонструє запропонований аналіз вторинних найменувань. Також проведене дослідження засвідчило непоодинокі випадки використання пресупозицій в евфемістичних і дисфемістичних висловлюваннях.

Посилання

1. Великорода В.Б. Семантичні та функціонально-прагматичні характеристики евфемізмів в англійській мові : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.04. Львів, 2008. 19 с.
2. Григораш A.С. Евфемізми як засіб маніпуляції свідомістю (на матеріалі англомовних мас-медійних текстів). Мовні і концептуальні картини світу. 2013. Вип. 46 (1). С. 328–336.
3. Небелюк Л.Р. Лінгвокогнітивні характеристики евфемізмів в американському англомовному політичному дискурсі (на матеріалах публікацій засобів масової інформації 2000-2020 рр.) : дис. … канд. філ. наук : 10.02.04. Івано-Франківськ, 2021. 213 с.
4. Вострецова В.О., Решетарова І.В. Дисфемізм: status quo ad praesens. Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. 2009. Вип. 47. С. 184–187.
5. Гнатківська Р. До проблеми дисфемії в сучасній англомовній пресі. Вісник Львівського університету. 2009. Вип. 16. С. 14–22.
6. Яворська Ю.Д. Прагматичні аспекти англійських евфемізмів і дисфемізмів політичного дискурсу соціальних медіа. Молодий вчений. 2022. № 4.1(104.1). С. 76–79.
7. Allan K., Burridge K. Euphemisms and Dysphemisms: Language Used as Shield and Weapon. New York : Oxford University Press, 1991. 263 p.
8. Casas Gómez M. The expressive creativity of euphemism and dysphemism. Lexis. Journal in English Lexicology. 2012. № 7. p. 43–64.
9. Crespo Fernández, E. Euphemism and political discourse in the British regional press. Brno Studies in English. 2014. № 40. p. 5–26.
10. Farghal M. Euphemism in Arabic: A Gricean Interpretation. Anthropological Linguistics. 1995. 37. p. 366–379.
11. STERNENKO: Telegram. URL: https://t.me/ ssternenko (дата звернення: 10.02.2023).
12. Лачен пише: Telegram. URL: https://t.me/ lachentyt (дата звернення: 10.02.2023).
13. Телеграмна служба новин: Telegram. URL: https://t.me/tgsn_ua (дата звернення: 09.02.2023).
14. Івано-Франківськ 24/7: Telegram. URL: https://t.me/blacklist2477 (дата звернення: 09.02.2023).
15. Полтавець Ю. Основні підходи до вивчення евфемізмів і дисфемізмів. Гуманітарна освіта у технічних вищих навчальних закладах. 2012. Вип. 24. С. 225–236.
16. Булах М.Б. Евфемізми в медіатексті: функціональний аспект. Актуальні проблеми української лінгвістики: теорія і практика. 2016. Вип. 33. С. 97–110. 17. Burridge K. Euphemism and language change: The sixth and seventh ages. Lexis. Journal in English Lexicology. 2012. № 7. Р. 65–92.
18. Grice H. P. Logic and Conversation. Syntax and semantics. 1957. Vol. 3. p. 41–58.
19. Leech G. N. Principles of Pragmatics. London : Longman, 1983. 257 p.
20. Яшенкова О.В. Основи теорії мовної комунікації : навчальний посібник. Київ : Академія, 2010. 304 с.
21. Searle J. R. A Classification of Illocutinary Acts. Language in Society. 1976. Vol. 5, No 1. p. 1–23.
22. Searle J. R. Indirect Speech Acts. Syntax and semantics. 1957. Vol. 3. p. 59–82.
23. Вишнівський Р.Й., Ступницька Г.І. Англійські евфемізми як засіб маніпуляції (на матеріалі британського інтернет-видання “The Guardian”). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. 2022. № 55. С. 17–21.
24. Винниченко В.К. Щось більше за нас: Мала проза. 1909–1929 / упоряд., передмова і прим. С. А. Гальченка. Харків : Фоліо, 2020. 635 с.
25. Дейк Т. А. ван. Вопросы прагматики текста. Новое в зарубежной лингвистике. 1978. Вып. 8. С. 259–336.
26. Петрушова Н. Поняття пресупозиції та її типологія у прагмалінгвістиці. Філологічні науки. 2013. Вип. 15. С. 87–95.
27. Глущенко А.В. Імплікатури як порушення мовленнєвої поведінки комунікантів. Virtus. Scientific Journal. 2019. Вип. 38. C. 158–160.
28. Allan K., Burridge K. Forbidden words: Taboo and the censoring of language. Cambridge University Press. 2006. 303 p.
29. Орвелл Дж. 1984 / пер. з англ. В. Стельмаха. Київ : Видавництво Букшеф, 2022. 368 с.
Опубліковано
2023-05-18
Як цитувати
Балаж, В. О. (2023). ПРАГМАЛІНГВІСТИЧНИЙ АСПЕКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕВФЕМІЗМІВ І ДИСФЕМІЗМІВ (НА МАТЕРІАЛІ УКРАЇНСЬКИХ НОВИННИХ ТЕЛЕГРАМ-КАНАЛІВ). Нова філологія, (89), 35-42. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-5
Розділ
Статті