РОЛЬ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ТА НІМЕЦЬКОМОВНОМУ МЕДІЙНИХ ДИСКУРСАХ
Анотація
У статті визначено роль неологізмів у сучасних англомовних та німецькомовних медійних текстах, розкрито особливості проникнення нових слів до словникового складу англійської та німецької мов і, відповідно, до медійних текстів, а також виявлено функціональний потенціал медійних неологізмів. Мета статті полягає у визначенні функціональної ролі неологізмів англомовного й німецькомовного медійних дискурсів. Встановлено, що неологізми виконують у медійному дискурсі номінативну, експресивну, комунікативну та темпоральну функції. Номінативна функція полягає у встановленні співвідношення знака з іменованим поняттям. Експресивна функція виявляється у властивості створювати виразність медійного тексту з метою посилення впливу на реципієнта на тлі стилістично нейтрального оточення. Комунікативна функція полягає в доведенні авторської думки до реципієнта в максимально доступній формі. Темпоральна функція неологізмів пов’язана з узуальною семантикою комунікативних практик у межах певної культурно-історичної формації. Автори статті наголошують на тому, що через інтеграційні процеси в сучасному суспільстві спостерігається поступове зникнення відмінностей у культурах різних країн, що зачіпає й мову, яка вбирає всі зміни в житті соціуму; особливо це стосується лексичних запозичень, які становлять неологізми, що зафіксовані в німецькомовному медійному дискурсі. З’ясовано, що це іменники, які становлять здебільшого складні слова, одна частина яких запозичена з англійської мови, а інша належить до німецької. Залежно від позиції неологізму в композиті його визначають як основний або означальний компонент. Медійні неологізми як англійської, так і німецької мови концептуалізують поняття, що з’явилися як наслідок пандемії, самоізоляції, діджиталізації, прагнення до здорового способу життя або іронізації над ним. Окрім того, у медійних текстах виявлено неологізми, утворені від прізвищ відомих осіб.
Посилання
2. Ладоня К. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2018. Вип. 36. Т. 1. С. 38–40.
3. Поліщук Н. Термінологічна лексика Майдану (на матеріалах газет «Дзеркало тижня», «Українська правда», «Газета по-українськи», «Високий Замок»). Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2014. № 791. С. 138–143.
4. Стишов О. Динаміка лексичного складу сучасної української мови. Лексикологія. Лексикографія : навчальний посібник. Біла Церква : Авторитет, 2019. 198 с.
5. Пашинська Л. Фразеологічні неологізми в сучасному українському мас-медійному дискурсі : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2011. 20 с.
6. Eisenberg P. Anglizismen im Deutschen. Reichtum und Armut der deutschen Sprache: Erster Bericht zur Lage der deutschen Sprache / Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung, Union der deutschen Akademien der Wissenschaften (Hrsg.). Berlin ; Boston : De Gruyter, 2013. S. 57–119.
7. Lüngen H. Korpuslinguistische Ermittlung von Neologismuskandidaten in DeReKo. URL: https://www.ids-mannheim.de/fileadmin/kl/ neo-workshop/Abstract_IDS_2019_Luengen.pdf
8. Innerwinkler S. Literaturhinweise zur Linguistik. Band 1: Neologismen. Heidelberg, 2015. 72 S. URL: https://www.winter-verlag.de/de/ detail/978-3-8253-7511-9/Innerwinkler_Neologismen_ PDF/
9. Jesenṧek V. Medienwirksame Neologismen in der deutschen Gegenwartssprache. Linguistica. 2015. Letnik 35. Številka 2. S. 171–207.
10. Тараненко О. Неологізм. Енциклопедія сучасної України / редкол. : І. Дзюба, А. Жуковський, М. Железняк та ін. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/article-73609.
11. Ponikowska-Renk R. Textkonstitutive und textdistinktive Funktionen der Okkasionalismen im Feuilleton. Linguistische Beiträge zur deutschen Sprache : Akten der 7. Tagung der polnischen Doktoranden im Bereich der germanistischen Linguistik. Warszawa, 2014. S. 101–109.
12. Kayser D., Agthe M., Prey D. Wie Integration gelingen kann. Psychologie Heute. 2016. № 3. S. 36–40.
13. Urban Dictionary. URL: https://www.urbandictionary. com/
14. Grigoriadis O. Flanking, COVID-Pille und Klimatarier: Die Wortneuschöpfungen des Jahres 2021. WEB.DE. 29.12.2021. URL: https://web. de/magazine/ratgeber/beauty-lifestyle/flanking- covid-pille-klimatarier-wortneuschoepfungen- jahres-2021-36432482
15. Mack L. Längizyti, sömmern, Gspusi? Wörter, hinter denen sich Gefühle verbergen. WEB. DE. 16.11.2021. URL: https://web.de/magazine/ ratgeber/beauty-lifestyle/laengizyti-soemmerngspusi- woerter-gefuehle-verbergen-36338908
16. Arleth R. Freeganismus: Ernährungsform als Lifestyle der Konsumkritik. WEB.DE. 04.10.2021. URL: https://web.de/magazine/ratgeber/beautylifestyle/ freeganismus-ernaehrungsform-lifestyle- konsumkritik-36223602