РОЛЬ НЕОЛОГІЗМІВ У СУЧАСНОМУ АНГЛОМОВНОМУ ТА НІМЕЦЬКОМОВНОМУ МЕДІЙНИХ ДИСКУРСАХ

N. V. Bondar; N. V. Osipchuk

doi:10.26661/2414-1135-2023-89-6

N. V. Bondar https://orcid.org/0000-0002-0320-4119
N. V. Osipchuk https://orcid.org/0000-0002-3186-6806

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-6

Keywords: expressive function, communicative function, media text, neologism, nominative function, temporal function.

Abstract

The article defines the role of neologisms in modern English- and Germanlanguage media texts, reveals the peculiarities of new words in the vocabulary of English and German, and at the same time in media texts, and also reveals the functional potential of media neologisms. The purpose of the article is to determine the functional role of neologisms in English- and Germanlanguage media discourses. It was established that neologisms perform nominative, expressive, communicative and temporal functions in media discourse. The nominative function consists in the correlation of the sign with the named concept. The expressive function is manifested in the ability to create expressiveness of the media text in order to increase the impact on the recipient against the background of a stylistically neutral environment. The communicative function consists in conveying the author’s opinion to the recipient in the most accessible form. The temporal function of neologisms is related to the usual semantics of communicative practices in the conditions of a certain cultural and historical formation. The authors emphasize that due to the integration processes in modern society, there is a gradual disappearance of differences in the cultures of different countries, which also affects the language, which absorbs all the changes in the life of society, especially this applies to lexical borrowings, which constitute neologisms, which are recorded in the German-language media discourse. It has been found that these are nouns that make up mostly compound words, one part of which is borrowed from English, and the other from German. Depending on the position of the neologism in the composite, it is defined as the main or meaningful component. Media neologisms in both English and German conceptualize concepts that have appeared as a result of the pandemic, self-isolation, digitalization, and the desire for a healthy lifestyle or irony over it. In addition, neologisms formed from the surnames of famous persons were found in media texts.

References

1. Стишов О. Українська лексика кінця XX століття (на матеріалі мови засобів масової інформації). Київ : Пугач, 2005. 388 с.
2. Ладоня К. Неологізми в українській мові: сутність, визначення, принципи класифікації та функціонування. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2018. Вип. 36. Т. 1. С. 38–40.
3. Поліщук Н. Термінологічна лексика Майдану (на матеріалах газет «Дзеркало тижня», «Українська правда», «Газета по-українськи», «Високий Замок»). Вісник Національного університету «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». 2014. № 791. С. 138–143.
4. Стишов О. Динаміка лексичного складу сучасної української мови. Лексикологія. Лексикографія : навчальний посібник. Біла Церква : Авторитет, 2019. 198 с.
5. Пашинська Л. Фразеологічні неологізми в сучасному українському мас-медійному дискурсі : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2011. 20 с.
6. Eisenberg P. Anglizismen im Deutschen. Reichtum und Armut der deutschen Sprache: Erster Bericht zur Lage der deutschen Sprache / Deutsche Akademie für Sprache und Dichtung, Union der deutschen Akademien der Wissenschaften (Hrsg.). Berlin ; Boston : De Gruyter, 2013. S. 57–119.
7. Lüngen H. Korpuslinguistische Ermittlung von Neologismuskandidaten in DeReKo. URL: https://www.ids-mannheim.de/fileadmin/kl/ neo-workshop/Abstract_IDS_2019_Luengen.pdf
8. Innerwinkler S. Literaturhinweise zur Linguistik. Band 1: Neologismen. Heidelberg, 2015. 72 S. URL: https://www.winter-verlag.de/de/ detail/978-3-8253-7511-9/Innerwinkler_Neologismen_ PDF/
9. Jesenṧek V. Medienwirksame Neologismen in der deutschen Gegenwartssprache. Linguistica. 2015. Letnik 35. Številka 2. S. 171–207.
10. Тараненко О. Неологізм. Енциклопедія сучасної України / редкол. : І. Дзюба, А. Жуковський, М. Железняк та ін. Київ : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2021. URL: https://esu.com.ua/article-73609.
11. Ponikowska-Renk R. Textkonstitutive und textdistinktive Funktionen der Okkasionalismen im Feuilleton. Linguistische Beiträge zur deutschen Sprache : Akten der 7. Tagung der polnischen Doktoranden im Bereich der germanistischen Linguistik. Warszawa, 2014. S. 101–109.
12. Kayser D., Agthe M., Prey D. Wie Integration gelingen kann. Psychologie Heute. 2016. № 3. S. 36–40.
13. Urban Dictionary. URL: https://www.urbandictionary. com/
14. Grigoriadis O. Flanking, COVID-Pille und Klimatarier: Die Wortneuschöpfungen des Jahres 2021. WEB.DE. 29.12.2021. URL: https://web. de/magazine/ratgeber/beauty-lifestyle/flanking- covid-pille-klimatarier-wortneuschoepfungen- jahres-2021-36432482
15. Mack L. Längizyti, sömmern, Gspusi? Wörter, hinter denen sich Gefühle verbergen. WEB. DE. 16.11.2021. URL: https://web.de/magazine/ ratgeber/beauty-lifestyle/laengizyti-soemmerngspusi- woerter-gefuehle-verbergen-36338908
16. Arleth R. Freeganismus: Ernährungsform als Lifestyle der Konsumkritik. WEB.DE. 04.10.2021. URL: https://web.de/magazine/ratgeber/beautylifestyle/ freeganismus-ernaehrungsform-lifestyle- konsumkritik-36223602

THE ROLE OF NEOLOGISMS IN MODERN ENGLISH-AND GERMAN-LANGUAGE MEDIA DISCOURSES

Abstract

References