ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНА СПЕЦИФІКА НЕОВЕРБАТИВІВ ПЕРІОДУ ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ В УКРАЇНІ

Анотація

У роботі проаналізовано структурну та семантичну специфіку інновацій- дієслів, утворених у період від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну й дотепер. Установлено, що аналіз різних аспектів неологізації продовжує привертати пильну увагу з боку академічної спільноти, зокрема лінгвістичних наукових шкіл, у всьому світі. Простежено активізацію творення неовербативів унаслідок впливу, насамперед, екстралінгвальних чинників, з-поміж іншого, через потребу віддзеркалити на мовному рівні процесуальність і динамічність довколишньої воєнної дійсності. Відзначено тенденцію до використання переважно загальномовних словотвірних зразків для продукування похідних, що засвідчують різноманітні зсуви та девіації переважно в семантиці базем. Констатовано орієнтованість дериваційних процесів на творення одиниць способом суфіксації із залученням нетипових за лексико-граматичними показниками твірних. Зауважено виняткову значущість для описаних процесів дії структурно-семантичних аналогій і асоціацій із подібними за формально-змістовими показниками лексемами із загальномовного словника. Звернено увагу на полімотивованість окремих інновацій, спричинену об’єктивною неможливістю фіксування всіх ситуативних реалізацій вербальних артефактів у «живому» мовленні, а отже, неможливістю встановлення наявності чи відсутності гіпотетичного мотиватора на місці лакуни. Указано на той факт, що декотрі неовербативи вступають в активні словотвірні стосунки, мотивуючи появу нових, переважно префіксальних, дієслівних інновацій, перетворюючись не лише на нульову ланку неогенного словотвірного ланцюжка, а й на вершину так само неогенного словотвірного гнізда. Розглянуто окремі функційні аспекти, реалізацію яких забезпечують структурно- семантичні специфікації неолексем. Окреслено перспективність подальшого вивчення лексико-словотвірних особливостей інновацій періоду дії воєнного стану в Україні загалом і дієслівних похідних зокрема в контексті різних комунікативних ситуацій та сфер діяльності людини з метою всебічного й більш ґрунтовного дослідження та опису мовленнєвих артефактів періоду конвенційного протистояння.