СЛОВОТВІРНА СУФІКСАЦІЯ ЯК МАРКЕР МЕХАНІЗМУ ДІЄСЛІВНОСТІ У СТАРОУКРАЇНСЬКІЙ МОВІ ПИСЕМНИХ ПАМ’ЯТОК XIV–XVII СТ.

Г. В. Кочерга

doi:10.26661/2414-1135-2023-89-19

Г. В. Кочерга https://orcid.org/0000-0003-1000-3427

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-19

Ключові слова: словотвірні форманти, пропозиційно- диктумна мотивація, асоціативно-термінальна мотивація, ономасіологічний базис, мотиватор.

Анотація

У статті схарактеризовано староукраїнські відіменникові деривати за структурно-ономасіологічними і мотиваційними процесами, а тип мотивації, її різновид та компонент, вербалізований в ономасіологічній ознаці відіменникових дієслів, визначає семантичну групу предикатів, позначених дієслівними одиницями. Мотиваційні процеси староукраїнських відіменникових дієслів із суфіксами -ова-,(˃-ува-/,- юва-,-ева-///-ева-/) простежуються як у пропозиційно-диктумній, так і в асоціативно-термінальній мотивації. Пропозиційно-диктумна мотивація староукраїнських відіменникових дієслів є найбільш поширеною у дієслівній системі XIV–XVII ст., мотиватори дієслів вибираються зі сфери предикатно-аргументної структури концепту і мають прямі значення. З’ясовано асоціативно-термінальну мотивацію відіменникових дериватів у дієслівній системі староукраїнської літературної мови, що простежується на виборі мотиватора з компонента неістинних, метафоричних знань. У дієслівному словотворі староукраїнської літературної мови виокремлюються модусно мотивовані відіменні деномінативи, що характеризуються використанням оцінного сприймання мотиваторів мовцями. Словотвірно-ономасіологічний механізм творення відіменних дієслів у писемних пам’ятках XIV–XVII ст. є вербальним і граматикалізованим позначенням предикатної позиції концепту на підставі селекції одного із субстанційних компонентів пропозиції або його асоціата, висвітлених у певній когнітивній структурі ситуації шляхом внутрішнього програмування з огляду на структуру свідомості носіїв мовної картини світу.

Посилання

1. Штанденко У.М. Відіменний суфіксальний словотвір дієслів у староукраїнській мові XIV–XVIII ст. Київ : Інститут української мови НАН України, 2008. 208 с.
2. Бевзенко С.П. Із історії словотвору дієслів української мови. Науковий збірник Ужгородського університету. 1958. Вип. 35. С. 3–20.
3. Бойчук В.М. Типологія внутрішньої форми слова у десубстантивному словотворі : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Івано-Франківськ, 1997. 18 с.
4. Жаботинская С.А. Концептуальный анализ: типы фреймов. Філологічні науки. Вісник Черкаського університету. 1999. Вип. 11. С. 12–25.
5. Селіванова О.А. Когнітивна ономасіологія : монографія. Київ, 2000. 248 с.
6. Кочерга Г.В. Мотивація відіменникових дієслів у сучасній українській мові (когнітивно-ономасіологічний аспект) : дис. … канд. філол. наук. Одеса, 2003. 200 с.
7. Гумецька Л.Л. Нарис словотворчої системи української актової мови XIV–XV ст. Київ : Академія наук Української РСР, 1958. 297 с.
8. Городенська К.Г. Деривація синтаксичних одиниць. Київ, 1991. 191 с.
9. Бісовецька Л.А. Відіменний суфіксальний словотвір дієслів у мові писемних пам’яток Київської Русі XI–XIII ст. : монографія. Київ : Інститут мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, 1999. 212 с.
10. Словник української мови ХVI – першої половини ХVII ст. [Текст] : у 28 вип. [Відп. ред. Д. Гринчишин та ін.] НАН України Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича. Львів, 1994–2005. Вип. 1–12.
11. Матеріали до Словника писемної та книжної української мови ХV–ХVІІІ ст. [Текст] : у 2-х кн. / упор. В.В. Німчук, Г.І. Лиса ; НАН України, Українська вільна академія наук у США. Київ ; Нью-Йорк, 2002–2003. Кн. 1–2.