ЗАПОЗИЧЕННЯ З РОМАНСЬКИХ МОВ ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

Анотація

У статті автором запропоновано результати суцільного лексикографічного обстеження романських запозичень у словниковому складі слів англійської мови, зафіксованих на початку ХХ століття (1900–1939 рр.). Мовна дистрибуція експериментального матеріалу доводить вплив мов романської групи на словниковий склад англійської мови у 1900–1939 рр. ХХ ст., значущість яких проаналізовано з урахуванням історичного підґрунтя їхнього розвитку. Запропоновано якісну та кількісну інтерпретацію запозичень із латинської, італійської, іспанської та португальської мов: у загальному розподілі 59,4% слів було запозичено в англійську саме з досліджуваних мов. Доведено, що ступінь запозичення іноземних слів залежить від їх приналежності до різних семантичних груп, отже, запозичення з латинcької, представлені на початку ХХ ст.: 17,8% – медичні, літературні терміни – 14,2%, юридична термінологія – 14,2% тощо; італійські запозичення представлені переважно такими семантичними групами: їжа та напої – 28,6%, мистецтво – 18,5%, музичні терміни – 14,8%). Запозичення з іспанської та португальської мов проаналізовано з урахуванням семантичних груп: їжа та напої – 20%; культурно марковані запозичення – 40%. Експериментальний матеріал роботи демонструє тенденцію англійської мови до запозичення іменників (70,2%), на перевагу інших частин мови, переважно складних іменників. У роботі представлено морфологічний аналіз італійських іменникових суфіксів, та з’ясовано, що у процесі запозичення переважають (59%) демінутивні суфікси -ino/ine/ini – 13,6%, -etto/etta – 9% тощо. Уважаємо, що запропоноване лексикографічне обстеження та класифікація запозичень із романських мов початку ХХ ст. у поєднанні з існуючим теоретичним підґрунтям послугує ефективною базою для уніфікації наукових розвідок у царині етимології англійської мови та матиме релевантне практичне застосування.