ВИЗНАЧЕННЯ БІНАРНОСТІ СМИСЛОТВОРЧИХ ДОМІНАНТ «ЛЮДИНА» – «КУЛЬТУРА», «ЛЮДИНА» – «МОВА» ЯК СИСТЕМИ ПРЕДМЕТНИХ І ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ

Анотація

Дослідження спрямоване на опис та узагальнення бінарності смислотворчих домінант «людина» – «культура», «людина» – «мова», а також на аналіз кореляцій цих домінант як важливих елементів у вивченні соціо-культурного простору, в якому формується система предметних і духовних цінностей етносу. Основними методами дослідження є описовий метод, зіставний метод у поєднанні з етимологізацією, метод концептуального аналізу. Розуміння проблеми людського начала в мові перемістилося у центр дослідницьких пошуків когнітивістів, які характеризують сучасну наукову парадигму як більш рухливу та відкриту. Пропонується розглядати мову і народну духовну культуру як знакові феномени, що перебувають у зв’язку з певним соціумом. Мова розглядається науковцями не тільки як результат розвитку духовної культури певного етносу, але й як безпосередній суб’єкт-творець цієї культури. Дослідники здебільшого вважають, що мова виступає засобом розкриття стилю мислення народу, а також створення концептуального, неповторного образу, доповнення якого здійснюється через мистецтво, правила етикету, фразеологічні одиниці. Так, наприклад, дослідження лексики конкретної мови дає змогу зробити висновки про специфічне бачення світу носіями цієї мови. Авторами доведена необхідність здійснення спроби лінгвокультурологічної інтерпретації бінарності смислотворчих домінант «людина» – «культура», «людина» – «мова» в умовах аналітико-синтетичного занурення у суть об’єктів довколишньої дійсності, засобом їх номіналізації на прикладі порівняльного аналізу психологічного мислення українців, чехів, турків, що і зумовлює актуалізацію нашого дослідження. Аналізуючи взаємозв’язок між культурою і мовою, ми дійшли висновку, що ця кореляція пояснюється фактом їх постійної дотичності та взаємовпливу. У цьому випадку мова виступає вербалізованою сферою передачі культурних знань, що, своєю чергою, детермінуються поведінковими особливостями, характером, способом мислення індивіда. Наведені співвідношення і взаємозв’язки між людиною, культурою і мовою говорять про те, що оволодіння мовою неможливе без звернення до мовної особистості, яка її створила і послуговується нею щодня. Саме в цьому можна простежити бінарність смислотворчих домінант «людина» – «культура», «людина» – «мова».