ВИЗНАЧЕННЯ БІНАРНОСТІ СМИСЛОТВОРЧИХ ДОМІНАНТ «ЛЮДИНА» – «КУЛЬТУРА», «ЛЮДИНА» – «МОВА» ЯК СИСТЕМИ ПРЕДМЕТНИХ І ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ

Ключові слова: людина, когніція, ментальні образи, культура, лінгвокультурна спільнота, мовні структури.

Анотація

Дослідження спрямоване на опис та узагальнення бінарності смислотворчих домінант «людина» – «культура», «людина» – «мова», а також на аналіз кореляцій цих домінант як важливих елементів у вивченні соціо-культурного простору, в якому формується система предметних і духовних цінностей етносу. Основними методами дослідження є описовий метод, зіставний метод у поєднанні з етимологізацією, метод концептуального аналізу. Розуміння проблеми людського начала в мові перемістилося у центр дослідницьких пошуків когнітивістів, які характеризують сучасну наукову парадигму як більш рухливу та відкриту. Пропонується розглядати мову і народну духовну культуру як знакові феномени, що перебувають у зв’язку з певним соціумом. Мова розглядається науковцями не тільки як результат розвитку духовної культури певного етносу, але й як безпосередній суб’єкт-творець цієї культури. Дослідники здебільшого вважають, що мова виступає засобом розкриття стилю мислення народу, а також створення концептуального, неповторного образу, доповнення якого здійснюється через мистецтво, правила етикету, фразеологічні одиниці. Так, наприклад, дослідження лексики конкретної мови дає змогу зробити висновки про специфічне бачення світу носіями цієї мови. Авторами доведена необхідність здійснення спроби лінгвокультурологічної інтерпретації бінарності смислотворчих домінант «людина» – «культура», «людина» – «мова» в умовах аналітико-синтетичного занурення у суть об’єктів довколишньої дійсності, засобом їх номіналізації на прикладі порівняльного аналізу психологічного мислення українців, чехів, турків, що і зумовлює актуалізацію нашого дослідження. Аналізуючи взаємозв’язок між культурою і мовою, ми дійшли висновку, що ця кореляція пояснюється фактом їх постійної дотичності та взаємовпливу. У цьому випадку мова виступає вербалізованою сферою передачі культурних знань, що, своєю чергою, детермінуються поведінковими особливостями, характером, способом мислення індивіда. Наведені співвідношення і взаємозв’язки між людиною, культурою і мовою говорять про те, що оволодіння мовою неможливе без звернення до мовної особистості, яка її створила і послуговується нею щодня. Саме в цьому можна простежити бінарність смислотворчих домінант «людина» – «культура», «людина» – «мова».

Посилання

1. Баденкова В.М., Корнієнко І.А. Культурно-тематичні домінанти в мовній картині світу Д. Кременя. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Видавничий дім «Гельветика». 2020. Том 31 (70). № 4. Частина 1. С. 6–11.
2. Біляцька В.П. Емоційно-смислове навантаження концепту ДУША в романі у віршах «Паломник» Ігоря Павлюка. Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: Філологія (мовознавство) : збірник наукових праць. Вінниця, 2021. Вип. 32. С. 76–86.
3. Whiten A. Human and pre-human culture and the evolution of language. Proceedings of the 12th International Conference on the Evolution of Language (Evolang12). 2018. URL: https://doi. org/10.12775/3991-1.204.
4. Głaz A. Linguistic Worldview(s) : monograph. 2021. URL: https://doi.org/10.4324/9781003018803-3
5. Єрмоленко С.Я. Мова і українознавчий світогляд : монографія. Київ : НДІУ, 2007. 444 с.
6. Krasniqi K. The Relation between Language and Culture (Case Study Albanian Language). Linguistics and Literature Studies. 2019. 7(2). Р. 71–74. URL: https://doi.org/10.13189/ lls.2019.070205.
7. Kshenovskaya U. Linguistic Creativity: Cognitive And Communicative Aspects. 10th International Conference “Word, Utterance, Text: Cognitive, Pragmatic and Cultural Aspects”. 2020. URL: https://doi.org/10.15405/epsbs.2020.08.98.
8. Петрушкевич М. Сучасна людина в комунікативному полі культури. Людина і культура / під ред. Д. Шевчука. Острог : Видавництво Національного університету «Острозька академія». 2019. С. 67–85.
9. Саїк А.В. Ментальність як етнопсихологічна ознака культури нації. Вчені записки ТНУ імені В.І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації. Видавничий дім «Гельветика». 2018. Том 29 (68) № 4. С. 204–207.
10. Спиркин А.Г. Философия : учебник. Москва, 1999. 816 c.
11. Телия В.Н. Фактор культуры и воспроизводимость фразеологизмов-знаков-микротекстов. Сокровенные смыслы: Слово. Текст. Культура. Москва : Языки славянской культуры. 2004. С 674–684.
12. Горлач М.І., Кремень В.Г., Рибалка В.К. Філософія : підручник. Харків : Консум, 2000. 672 c.
13. Хамітов Н., Гармаш Л., Крилова С. Історія філософії: проблема людини та її меж. Вступ до філософської антропології як метаантропології : навчальний посібник зі словником. Київ : КНТ, 2016. 396 с.
14. Шовкович О. Про лігвокультурологічний підхід до вивчення фразеологізмів сучасної словацької мови. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: Філологія. 2020. Випуск 2 (44). С. 385–388. DOI: https://doi.org/10.2414 4/2663-6840.2020.2(44).385–388.
Опубліковано
2023-05-18
Як цитувати
Саїк, А. В. (2023). ВИЗНАЧЕННЯ БІНАРНОСТІ СМИСЛОТВОРЧИХ ДОМІНАНТ «ЛЮДИНА» – «КУЛЬТУРА», «ЛЮДИНА» – «МОВА» ЯК СИСТЕМИ ПРЕДМЕТНИХ І ДУХОВНИХ ЦІННОСТЕЙ. Нова філологія, (89), 208-215. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-89-30
Розділ
Статті