НЕСТАНДАРТНІ ПЕРФОРМАТИВНІ ВИСЛОВЛЮВАННЯ ЗАБОРОНИ ТА ЇХ СЕМАНТИЧНІ Й МОДАЛЬНІ ВІДПОВІДНИКИ

Анотація

У цій науковій розвідці йде мова про мовленнєвий акт заборони та його реалізацію в мовленні. Було з’ясовано, що заборона – це самостійний семантичний тип спонукання, який реалізується в мовленнєвій діяльності різнорівневими мовленнєвими засобами, згрупованими на прагматичній основі з урахуванням функцій, які вони виконують. Було визначено, що до нестандартних перформативних висловлювань заборони належать конструкції п’яти семантичних груп. Було проаналізовано індикатори заборони двох груп: семантичні відповідники стандартних перформативів та модально-семантичні відповідники стандартних перформативів. До нестандартних перформативних уживань мовленнєвих актів заборони належать конструкції заборонено; забороняється; не дозволю (-имо); не дозволено; не дозволяється. Граматичну основу цих висловлювань становлять дієслова забороняти, не дозволяти в першій особі однини чи множини майбутнього часу або в безособовій формі на -ся, -но, які вживаються як заборона на прохання про дозвіл. До першої групи нестандартних перформативних висловлювань заборони належать семантичні відповідники стандартних перформативів, які є індикаторами «заборони-застереження», «заборони-вказівки» (короткі та стислі за змістом) і «заборони-інструкції» (місткі та поширені). Було визначено, що модально-семантичні відповідники в мовленнєвих актах заборони представлені двома групами: 1) неможливості; 2) неповинності. Заборона неможливості в усному та писемному мовленні репрезентовані словами категорії стану можна з часткою не в препозиції, сміти, треба з семантикою повинності в заперечній формі (з часткою не), які можуть уживатися для заборони думки, погляду чи дії, про яку говориться у висловлюванні-стимулі Причини та передумови тих або інших модальних відтінків у конструкціях заборони прочитуються та тлумачаться з контексту їх уживання.