ТВІТЕР КОМУНІКАЦІЯ ФРАНЦУЗЬКИХ ПОЛІТИКІВ ЯК РЕАКЦІЯ НА ПОВНОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ В УКРАЇНУ (НА МАТЕРІАЛІ АКАУНТІВ ВАЛЕРІ ПЕКРЕС, ЕРІКА ЗЕММУРА І МАРІН ЛЕ ПЕН)
Ключові слова:
твітер- комунікація, повномасштабне вторгнення Росії в Україну, французькі політики, контент-аналіз, тематичний аналіз, критичний дискурс- аналіз.
Анотація
Нині цивілізований світ перебуває у процесі стрімкого розвитку, наукового прогресу та активного впровадження сучасних технологій. Нові медіа як частина сучасних технологій можуть бути інструментом запобігання війнам або висвітлення їх у ЗМІ. Починаючи з 24 лютого 2022 року, соціальні мережі були переповнені інформацією про повномасштабне вторгнення Росії в Україну від українських та іноземних політичних діячів, які використовували соцмережі для спілкування зі своєю цільовою аудиторією. У цій статті твітер досліджено як засіб політичної комунікації, проаналізовано твітер-акаунти французьких політиків (Валері Пекресс, Еріка Земмура і Марін Ле Пен) та їхню реакцію на повномасштабне вторгнення Росії в Україну в січні-квітні 2022 року. Зважаючи на багатогранність теми, наше дослідження було проведено з використанням кількісного контент-аналізу, якісного контент-аналізу, тематичного аналізу та елементів критичного дискурсу-аналізу. У статті зроблено висновок, що, незважаючи на приналежність до правих політичних партій, французькі політики інструменталізують російське повномасштабне вторгнення в Україну по-різному. Правоцентристка Валері Пекресс підтримує Україну, схвалює санкції проти Росії, закликає до допомоги та рішучих дій з боку ЄС і НАТО, не схвалює розширення ЄС, маючи на увазі вступ України до ЄС, та припинення співпраці французьких компаній з Росією. Тоді як ультраправі Ерік Земмур і Марін Ле Пен демонструють неоднозначну позицію: поважають суверенітет України, закликають до гуманітарної допомоги та засуджують російське вторгнення, але водночас демонструють проросійську позицію, наслідують російські наративи про відповідальність США і НАТО, використовують російську транслітерацію українських міст і територій, виступають проти санкцій і закликають до миру, уникаючи прямої номінації війни.
Посилання
1. (2022, April 6). Putin’s far-right allies in Europe are fake patriots who, just like Kremlin’s fake news, threaten our democracies. Socialists & Democrats. Retrieved April 26, 2023, from https:// www.socialistsanddemocrats.eu/newsroom/ putins-far-right-allies-europe-are-fake-patriotswho- just-kremlins-fake-news-threaten-our 2. (n.d.). Social Media Stats Worldwide. Statcounter GlobalStats. Retrieved February 25, 2023, from https://gs.statcounter.com/social-mediastats# monthly-202112-202212
3. (n.d.).What is Social Media Warfare? Prevency. Retrieved February 25, 2023, from https://prevency.com/en/what-is-social-mediawarfare/
4. Babacan, K. & Tam, M. S. (2022). The Information Warfare Role of Social Media: Fake News in the Russia – Ukraine War. Erciyes İletişim Dergisi, Special Issue for 5th Cultural Informatics, Communication & Media Studies Conference, 75-92. DOI: 10.17680/erciyesiletisim.1137903
5. Bode, L. & Dalrymple, K. E. (2016). Politics in 140 Characters or Less: Campaign Communication, Network Interaction, and Political Participation on Twitter. Journal of Political Marketing, 15(4), 311-332. DOI: 10.1080/15377857.2014.959686
6. Braun, Virginia and Clarke, Victoria (2006) Using thematic analy-sis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2). pp. 77–101. ISSN 1478-0887
7. Castanho Silva, B., & Proksch, S. (2021). Politicians unleashed? Political communication on Twitter and in parliament in Western Europe. Political Science Research and Methods, 10(4), 776-792. doi:10.1017/psrm.2021.36
8. Chibois, J. (2014). Twitter et les relations de séduction entre députés et journalistes: La salle des Quatre Colonnes à l'ère des sociabilités numériques. Réseaux, 188, 201–228. https://doi.org/10.3917/ res.188.0201
9. Coe, K. and Scacco, J.M. (2017). Content Analysis, Quantitative. In The International Encyclopedia of Communication Research Methods (eds J. Matthes, C.S. Davis and R.F. Potter). https://doi.org/10.1002/9781118901731.iecrm0045
10. Dakhlia, J. (2017). Comptes personnels et enjeux publics : la communication de responsables politiques sur Twitter. Marcel Burger éd.,Discours des réseaux sociaux : enjeux publics, politiques et médiatiques (pp. 109-139). Louvain-la-Neuve: De Boeck Supérieur. https://doi.org/10.3917/dbu. thorn.2017.01.0109
11. Davis, R., Holtz Bacha, C., & Just, M.R. (Eds.). (2016). Twitter and Elections around the World: Campaigning in 140 Characters or Less (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315669113
12. Dondurucu, Z., & Ulucay, A. (2015).The evaluation of political communication strategies in social media according to content differences. International Journal of Social Sciences and Education Research, 2(2), 441–161. https://doi.org/10.24289/ijsser.279057
13. Effing, R., van Hillegersberg, J., Huibers, T. (2011). Social Media and Political Participation: Are Facebook, Twitter and YouTube Democratizing Our Political Systems?. In: Tambouris, E., Macintosh, A., de Bruijn, H. (eds) Electronic Participation. ePart 2011. Lecture Notes in Computer Science, vol. 6847. Springer, Berlin, Heidelberg. https:// doi.org/10.1007/978-3-642-23333-3_3
14. Eric Zemmour [@ZemmourEric] (n.d.). Tweets [Twitter profile]. Twitter. Retrieved February 25, 2023, from https://twitter.com/ZemmourEric
15. Eyries, A. (2018).Une généalogie de la communication politique numérique.Revue française des Sciences de l’Information et de la Communication, 12. https://doi.org/10.4000/rfsic.3424
16. FAGAN , M., & CLANCY, L. (2022, September 23). Among European right-wing populists, favorable views of Russia and Putin are down sharply. Pew Research Center. Retrieved April 26, 2023, from https://www.pewresearch.org/ short-reads/2022/09/23/among-european-rightwing- populists-favorable-views-of-russia-andputin- are-down-sharply/
17. Fairclough, N. (1992) Discourse and Social Change. Cambridge: Polity Press.
18. Fairclough, N. (1993). Critical discourse analysis and the marketization of public discourse: the universities. Discourse & Society, 4(2), 133–168. http://www.jstor.org/stable/42888773
19. Futàk-Campbell, B. (2020). Political Synergy: How the European Far-Right and Russia Have Joined Forces Against Brussels. Atlantisch Perspectief, 44(1), 30–35. https://www.jstor.org/ stable/48600543
20. Gainous, J., & Wagner, K. M. (2014).Tweeting to Power: The Social Media Revolution in American Politics.Oxford University Press.
21. Gidron, N. (2021, May 21). What's right for centre-right parties.UK in a Changing Europe. Retrieved April 26, 2023, from https://ukandeu. ac.uk/whats-right-for-centre-right-parties/
22. Gidron, N., & Ziblatt, D. (2018). Center-Right Political Parties in Advanced Democracies. Annual Review of Political Science, Vol. 22:17-35, 17–35. https://doi.org/10.1146/ annurev-polisci-090717-092750
23. Jungherr, A. (2015). Analyzing Political Communication with Digital Trace Data.Twitter as Political Communication Space: Publics, Prominent Users, and Politicians (pp. 69–106). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-20319-5_4
24. Mangerotti, P., Ribeiro, V., & González-Aldea, P. (2021). Populism, Twitter, and Political Communication: An analysis of Jair Bolsonaro’s tweets during the 2018 election campaign. Brazilian Journalism Research, 17(3), 596–627. https://doi.org/10.25200/BJR.v17n3.2021.1415
25. Marine Le Pen [@MLP_officiel] (n.d.). Tweets [Twitter profile]. Twitter. Retrieved February 25, 2023, from https://twitter.com/MLP_officiel
26. Mercier, A. (2015). Twitter, espace politique, espace polémique: L’exemple des tweet-campagnes municipales en France (janvier-mars 2014). Les Cahiers du numérique, 11, 145–168. https://www.cairn.info/revue--2015-4-page-145.htm
27. Mokadem, H. (2022, March 7). Guerre en Ukraine : Bruno Le Maire appelle les Français à réduire leur consommation d’énergie. Marianne. Retrieved February 25, 2023, from https://www.marianne.net/politique/gouvernement/ guerre-en-ukraine-bruno-le-maire-appelleles- francais-a-reduire-leur-consommationdenergie? utm_medium=Social&utm_source=Twitt er&Echobox=1646649935#xtor=CS2-5
28. Neuendorf, K.A. The Content Analysis Guidebook. Thousand Oaks, CA: Sage.
29. Parmelee J-H.,& Bichard S-L. (2012). Politics and the Twitter Revolution. How Tweets influence the relationships between Political leaders and the Public, Maryland, Lexington Books.
30. Polyakova, A. (2014). STRANGE BEDFELLOWS: Putin and Europe’s Far Right. World Affairs, 177(3), 36–40. http://www.jstor.org/stable/43555253
31. Roonemaa, H., Laine, M., & Weiss, M. (2022, March 24). Exclusive: Russia Backs Europe’s Far Right. NEW LINES MAGAZINE. Retrieved April 26, 2023, from https://newlinesmag.com/reportage/ exclusive-russia-backs-europes-far-right/
32. Seitkazin, R. (2021). Political Communication and Influence Through Twitter. Pro Publico Bono, 8(4), 94–105. https://doi.org/10.32575/ppb.2020.4.7
33. Shen, F., Zhang, E., Zhang, H., Ren, W., Jia, Q., & He, Y. (2023).Examining the differences between human and bot social media accounts: A case study of the Russia-Ukraine War.First Monday, 28(2).https://doi.org/10.5210/fm.v28i2.12777
34. Skogerbø, E., & Larsson, A. O. (2021). Comparing Twitter and Instagram as platforms for party leader communication: Findings from the 2017 Norwegian election.First Monday, 26(10). https://doi.org/10.5210/fm.v26i10.10638
35. Stieglitz, S., & Dang-Xuan, L. (2012). Social media and political communication: a social media analytics framework. Social Network Analysis and Mining, 3, 1277 – 1291.
36. Stieglitz, S., Brockmann, T., & Dang-Xuan, L. (2012). Usage Of Social Media For Political Communication. Pacific Asia Conference on Information Systems.
37. Valérie Pécresse [@vpecresse] (n.d.). Tweets [Twitter profile]. Twitter. Retrieved February 25, 2023, from https://twitter.com/vpecresse
38. Vyas, P., Vyas, G., & Dhiman, G. (2023). RUemo – The Classification Framework for Russia-Ukraine War-Related Societal Emotions on Twitter through Machine Learning. Algorithms, 16(2), 69.https://doi.org/10.3390/a16020069
39. Zhang, Yan & Wildemuth, Barbara M. (2005). Qualitative Analysis of Content by. Human Brain Mapping 30 (7):2197–2206.
40. Вайєр А. М. Інтерактивні форми політичної комунікації. Актуальні проблеми політики. 2019. Вип. 64. С. 134–144.
41. Губарева В. Рупор мілленіалів та політиків: чому ми досі не користуємось Твіттером. Рубрика. URL: https://rubryka.com/article/ twitter/ (дата звернення: 25.02.2023).
42. Кочкіна Н. Ю. Особливості комунікаційних стратегій у соціальних мережах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. 2017. Вип. 25(1). С. 125–129. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nvmgu_eim_2017_25(1)__28 (дата звернення: 25.02.2023).
43. Краснякова А. О. Інтернет-комунікація як чинник становлення політичної суб’єктності особистості. Проблеми політичної психології. 2015. Вип. 2. С. 243–253. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/pppr_2015_2_24 (дата звернення: 25.02.2023).
44. Парфенюк І. М. Соціальні мережі інтернету як засіб комунікації політичного лідера (на прикладі соцмереж Президента України). Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2017. № 2. С. 58–65. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/bdi_2017_2_10 (дата звернення: 25.02.2023).
45. Стеблина Н. Азовська криза та українська передвиборча кампанія у Твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі акаунту Петра Порошенка). Гуманітарні візії. Вип. 6(1), С. 14–20. URL: https://doi.org/10.23939/ shv2020.01.014 (дата звернення: 25.02.2023).
46. Тлуста А. О. Вплив соціальних мереж на політичну стабільність держави. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2011. Вип. 101(1). С. 195–201. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/apmv_2011_101(1)__27.
47. Третяк О. А. Вплив новітніх комунікаційних Інтернет–мереж на розвиток публічної сфери політики. Економічний часопис ХХІ. 2011. № 11/12. С. 37–39.
3. (n.d.).What is Social Media Warfare? Prevency. Retrieved February 25, 2023, from https://prevency.com/en/what-is-social-mediawarfare/
4. Babacan, K. & Tam, M. S. (2022). The Information Warfare Role of Social Media: Fake News in the Russia – Ukraine War. Erciyes İletişim Dergisi, Special Issue for 5th Cultural Informatics, Communication & Media Studies Conference, 75-92. DOI: 10.17680/erciyesiletisim.1137903
5. Bode, L. & Dalrymple, K. E. (2016). Politics in 140 Characters or Less: Campaign Communication, Network Interaction, and Political Participation on Twitter. Journal of Political Marketing, 15(4), 311-332. DOI: 10.1080/15377857.2014.959686
6. Braun, Virginia and Clarke, Victoria (2006) Using thematic analy-sis in psychology. Qualitative Research in Psychology, 3(2). pp. 77–101. ISSN 1478-0887
7. Castanho Silva, B., & Proksch, S. (2021). Politicians unleashed? Political communication on Twitter and in parliament in Western Europe. Political Science Research and Methods, 10(4), 776-792. doi:10.1017/psrm.2021.36
8. Chibois, J. (2014). Twitter et les relations de séduction entre députés et journalistes: La salle des Quatre Colonnes à l'ère des sociabilités numériques. Réseaux, 188, 201–228. https://doi.org/10.3917/ res.188.0201
9. Coe, K. and Scacco, J.M. (2017). Content Analysis, Quantitative. In The International Encyclopedia of Communication Research Methods (eds J. Matthes, C.S. Davis and R.F. Potter). https://doi.org/10.1002/9781118901731.iecrm0045
10. Dakhlia, J. (2017). Comptes personnels et enjeux publics : la communication de responsables politiques sur Twitter. Marcel Burger éd.,Discours des réseaux sociaux : enjeux publics, politiques et médiatiques (pp. 109-139). Louvain-la-Neuve: De Boeck Supérieur. https://doi.org/10.3917/dbu. thorn.2017.01.0109
11. Davis, R., Holtz Bacha, C., & Just, M.R. (Eds.). (2016). Twitter and Elections around the World: Campaigning in 140 Characters or Less (1st ed.). Routledge. https://doi.org/10.4324/9781315669113
12. Dondurucu, Z., & Ulucay, A. (2015).The evaluation of political communication strategies in social media according to content differences. International Journal of Social Sciences and Education Research, 2(2), 441–161. https://doi.org/10.24289/ijsser.279057
13. Effing, R., van Hillegersberg, J., Huibers, T. (2011). Social Media and Political Participation: Are Facebook, Twitter and YouTube Democratizing Our Political Systems?. In: Tambouris, E., Macintosh, A., de Bruijn, H. (eds) Electronic Participation. ePart 2011. Lecture Notes in Computer Science, vol. 6847. Springer, Berlin, Heidelberg. https:// doi.org/10.1007/978-3-642-23333-3_3
14. Eric Zemmour [@ZemmourEric] (n.d.). Tweets [Twitter profile]. Twitter. Retrieved February 25, 2023, from https://twitter.com/ZemmourEric
15. Eyries, A. (2018).Une généalogie de la communication politique numérique.Revue française des Sciences de l’Information et de la Communication, 12. https://doi.org/10.4000/rfsic.3424
16. FAGAN , M., & CLANCY, L. (2022, September 23). Among European right-wing populists, favorable views of Russia and Putin are down sharply. Pew Research Center. Retrieved April 26, 2023, from https://www.pewresearch.org/ short-reads/2022/09/23/among-european-rightwing- populists-favorable-views-of-russia-andputin- are-down-sharply/
17. Fairclough, N. (1992) Discourse and Social Change. Cambridge: Polity Press.
18. Fairclough, N. (1993). Critical discourse analysis and the marketization of public discourse: the universities. Discourse & Society, 4(2), 133–168. http://www.jstor.org/stable/42888773
19. Futàk-Campbell, B. (2020). Political Synergy: How the European Far-Right and Russia Have Joined Forces Against Brussels. Atlantisch Perspectief, 44(1), 30–35. https://www.jstor.org/ stable/48600543
20. Gainous, J., & Wagner, K. M. (2014).Tweeting to Power: The Social Media Revolution in American Politics.Oxford University Press.
21. Gidron, N. (2021, May 21). What's right for centre-right parties.UK in a Changing Europe. Retrieved April 26, 2023, from https://ukandeu. ac.uk/whats-right-for-centre-right-parties/
22. Gidron, N., & Ziblatt, D. (2018). Center-Right Political Parties in Advanced Democracies. Annual Review of Political Science, Vol. 22:17-35, 17–35. https://doi.org/10.1146/ annurev-polisci-090717-092750
23. Jungherr, A. (2015). Analyzing Political Communication with Digital Trace Data.Twitter as Political Communication Space: Publics, Prominent Users, and Politicians (pp. 69–106). Springer, Cham. https://doi.org/10.1007/978-3-319-20319-5_4
24. Mangerotti, P., Ribeiro, V., & González-Aldea, P. (2021). Populism, Twitter, and Political Communication: An analysis of Jair Bolsonaro’s tweets during the 2018 election campaign. Brazilian Journalism Research, 17(3), 596–627. https://doi.org/10.25200/BJR.v17n3.2021.1415
25. Marine Le Pen [@MLP_officiel] (n.d.). Tweets [Twitter profile]. Twitter. Retrieved February 25, 2023, from https://twitter.com/MLP_officiel
26. Mercier, A. (2015). Twitter, espace politique, espace polémique: L’exemple des tweet-campagnes municipales en France (janvier-mars 2014). Les Cahiers du numérique, 11, 145–168. https://www.cairn.info/revue--2015-4-page-145.htm
27. Mokadem, H. (2022, March 7). Guerre en Ukraine : Bruno Le Maire appelle les Français à réduire leur consommation d’énergie. Marianne. Retrieved February 25, 2023, from https://www.marianne.net/politique/gouvernement/ guerre-en-ukraine-bruno-le-maire-appelleles- francais-a-reduire-leur-consommationdenergie? utm_medium=Social&utm_source=Twitt er&Echobox=1646649935#xtor=CS2-5
28. Neuendorf, K.A. The Content Analysis Guidebook. Thousand Oaks, CA: Sage.
29. Parmelee J-H.,& Bichard S-L. (2012). Politics and the Twitter Revolution. How Tweets influence the relationships between Political leaders and the Public, Maryland, Lexington Books.
30. Polyakova, A. (2014). STRANGE BEDFELLOWS: Putin and Europe’s Far Right. World Affairs, 177(3), 36–40. http://www.jstor.org/stable/43555253
31. Roonemaa, H., Laine, M., & Weiss, M. (2022, March 24). Exclusive: Russia Backs Europe’s Far Right. NEW LINES MAGAZINE. Retrieved April 26, 2023, from https://newlinesmag.com/reportage/ exclusive-russia-backs-europes-far-right/
32. Seitkazin, R. (2021). Political Communication and Influence Through Twitter. Pro Publico Bono, 8(4), 94–105. https://doi.org/10.32575/ppb.2020.4.7
33. Shen, F., Zhang, E., Zhang, H., Ren, W., Jia, Q., & He, Y. (2023).Examining the differences between human and bot social media accounts: A case study of the Russia-Ukraine War.First Monday, 28(2).https://doi.org/10.5210/fm.v28i2.12777
34. Skogerbø, E., & Larsson, A. O. (2021). Comparing Twitter and Instagram as platforms for party leader communication: Findings from the 2017 Norwegian election.First Monday, 26(10). https://doi.org/10.5210/fm.v26i10.10638
35. Stieglitz, S., & Dang-Xuan, L. (2012). Social media and political communication: a social media analytics framework. Social Network Analysis and Mining, 3, 1277 – 1291.
36. Stieglitz, S., Brockmann, T., & Dang-Xuan, L. (2012). Usage Of Social Media For Political Communication. Pacific Asia Conference on Information Systems.
37. Valérie Pécresse [@vpecresse] (n.d.). Tweets [Twitter profile]. Twitter. Retrieved February 25, 2023, from https://twitter.com/vpecresse
38. Vyas, P., Vyas, G., & Dhiman, G. (2023). RUemo – The Classification Framework for Russia-Ukraine War-Related Societal Emotions on Twitter through Machine Learning. Algorithms, 16(2), 69.https://doi.org/10.3390/a16020069
39. Zhang, Yan & Wildemuth, Barbara M. (2005). Qualitative Analysis of Content by. Human Brain Mapping 30 (7):2197–2206.
40. Вайєр А. М. Інтерактивні форми політичної комунікації. Актуальні проблеми політики. 2019. Вип. 64. С. 134–144.
41. Губарева В. Рупор мілленіалів та політиків: чому ми досі не користуємось Твіттером. Рубрика. URL: https://rubryka.com/article/ twitter/ (дата звернення: 25.02.2023).
42. Кочкіна Н. Ю. Особливості комунікаційних стратегій у соціальних мережах. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія : Економіка і менеджмент. 2017. Вип. 25(1). С. 125–129. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/Nvmgu_eim_2017_25(1)__28 (дата звернення: 25.02.2023).
43. Краснякова А. О. Інтернет-комунікація як чинник становлення політичної суб’єктності особистості. Проблеми політичної психології. 2015. Вип. 2. С. 243–253. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/pppr_2015_2_24 (дата звернення: 25.02.2023).
44. Парфенюк І. М. Соціальні мережі інтернету як засіб комунікації політичного лідера (на прикладі соцмереж Президента України). Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія. 2017. № 2. С. 58–65. URL: http://nbuv. gov.ua/UJRN/bdi_2017_2_10 (дата звернення: 25.02.2023).
45. Стеблина Н. Азовська криза та українська передвиборча кампанія у Твіттері: формальний аналіз політичного тексту (на прикладі акаунту Петра Порошенка). Гуманітарні візії. Вип. 6(1), С. 14–20. URL: https://doi.org/10.23939/ shv2020.01.014 (дата звернення: 25.02.2023).
46. Тлуста А. О. Вплив соціальних мереж на політичну стабільність держави. Актуальні проблеми міжнародних відносин. 2011. Вип. 101(1). С. 195–201. URL: http://nbuv.gov.ua/ UJRN/apmv_2011_101(1)__27.
47. Третяк О. А. Вплив новітніх комунікаційних Інтернет–мереж на розвиток публічної сфери політики. Економічний часопис ХХІ. 2011. № 11/12. С. 37–39.
Опубліковано
2023-08-28
Як цитувати
Сідень, О. І. (2023). ТВІТЕР КОМУНІКАЦІЯ ФРАНЦУЗЬКИХ ПОЛІТИКІВ ЯК РЕАКЦІЯ НА ПОВНОМАСШТАБНЕ ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ В УКРАЇНУ (НА МАТЕРІАЛІ АКАУНТІВ ВАЛЕРІ ПЕКРЕС, ЕРІКА ЗЕММУРА І МАРІН ЛЕ ПЕН). Нова філологія, (90), 99-115. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-90-15
Розділ
Статті
ISSN 
.png)
