ПРИРОДНІ Й СОЦІАЛЬНІ ДОМІНАНТИ ЕКОЛІНГВІСТИЧНОГО МОДУСУ

І. Р. Корольов

doi:10.26661/2414-1135-2023-91-6

І. Р. Корольов https://orcid.org/0000-0003-0436-5923

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-91-6

Ключові слова: еколінгвістичний модус, мовна свідомість, дискурсивний простір, природні домінанти, соціальні домінанти, когнітивно-семіотична структура.

Анотація

У статті запропоноване нове для філософії мови поняття еколінгвістичного модусу, яке розглядається з позицій його онтологічного, гносеологічного та епістемічного статусів. У такому ракурсі еколінгвістичний модус розуміється як когнітивно-семіотична структура мовної свідомості індивіда, що сформована відношеннями її природних і соціальних домінант та функціонує в конкретному дискурсивному просторі. З огляду на подальшу динаміку глобалізаційних процесів і мультикультуралізму в гуманітаристиці загалом і лінгвістиці зокрема, у статті формулюється платформа для виявлення, систематизації, параметризації та моделювання тих природних і соціальних домінант мови, мовлення й дискурсу, які передусім сприяють розвитку й безпеці національної мови, а також забезпечують становлення, збереження і захист лінгвокультурної ідентичності та самоідентифікації. Окрему увагу приділено кореляції природних і соціальних домінант мови, мовлення й дискурсу як формантів еколінгвістичних модусів, що функціюють і розвиваються в полікультурному континуумі в багатовимірному взаємозв’язку із довкіллям і навколишнім середовищем (оточенням, суспільством). Відповідне їхнє співвідношення пов’язане як із біологічними (природними) властивостями, що, як правило, є універсальними для людства / homo sapiens, так і з набутими упродовж історичного розвитку специфічними соціальними домінантами, які й впливають на становлення, формування, регулювання, збереження та захист конкретної національної комунікативної культури.

Посилання

1. Chomsky, N. Three Factors in Language Design. Linguistic Inquiry, 36, 2005. P. 1–22. https://doi.org/10.1162/0024389052993655
2. Cowley S. J. Bio-ecology and language: a necessary unity. Language Sciences, 41(A), 2014. P. 60–70.
3. Deacon, T.W. The Symbolic Species: The co-evolution of language and the human brain. W. W. Norton & Co. 1997.
4. Fill Alwin. Okolinguistik. Eine Einfuhrung. Tubingen: Narr. 1993.
5. Fill A. Ecolinguistics – State of the Art. AAA: Arbeiten aus Anglistik und Amerikanistik, 23(1), 1998. P. 3–16.
6. Fill A., Mühlhäusler. The Ecolinguistics Reader: Language, Ecology and Environment. Ed. by Alwin Fill and Peter Mühlhäusler. London, New York: Continuum. 2001.
7. Garner Mark. Language: an ecological view. Bern: Peter Lang AG, European Academic Publishers. 2004.
8. Halliday Michael A.K. New Ways of Meaning: The Challenge to Applied Linguistics, The Ecolinguistics Reader: Language, Ecology and Environment; [Edited by A. Fill, P. Muhlhausler]. London, New York: Continuum, 2001. P. 175–202.
9. Haugen Einar. The Ecology of Language: essays by Einar Haugen. Selected and Introduced by Anwar S. Dil. Stanford, California: Stanford University Press. 1972.
10. Hawley Amos H. Human Ecology: A Theory of Community Structure. New York: The Ronald Press Co. 1950.
11. Hodges B.H. Ecological pragmatics: Values, dialogical arrays, complexity and caring. Pragmatics and Cognition, 17(3), 2009. P. 628–652.
12. Hornberger Nancy. Afterword: Ecology and ideology in multilingual classrooms. International Journal of Bilingual Education and Bilingualism, 6(3&4), 2003. P. 296–302. http://dx.doi.org/10.1080/13670050308667787
13. Järvilehto T. The Theory of the Organism- Environment System as a Basis of Experimental Work in Psychology. Ecological Psychology. 21(2), 2009. P. 112-120. https://doi.org/10.1080/10407410902877066
14. Jennings R.E. & Thompson J.J. The biological centrality of talk. In: Kravchenko, A.V. (ed.), Cognitive Dynamics in Linguistic Interactions. Newcastle upon Tyne: Cambridge Scholars Publishing, 2012. P. 33–63.
15. Karmakar S. Eco-Linguistics: the integrity and diversity of language systems, Jadavpur Journal of Languages and Linguistics, 4(1), 2020. P. 58–69.
16. Korolyov I. Cognitive and communicative category of cooperativity: ontological and gnoseological status, Logos, 98, 2019. P. 83–93.
17. Korolyov Igor, Domylivska Liudmyla. Mentality and National Character as Semiotic Regulators of Communicative Behavior. Journal of History
Culture and Art Research, 9(1), 2020. P. 354–364.
18. Korolyova Alla, Korolyov Igor. Standardization of the Formulas of Discursive Practice Farewell in the National Cooperative Communicative Behaviour. Valoda: nozīme un forma 11. Grammar and language standardization. Kalnača, Andra, Lokmane, Ilze (eds). Rīga: LU Akadēmiskais apgāds, 2020. P. 77–92.
19. Korolyov Igor. Ecolinguistic Modes: Natural and Social Dominants. Logos, 106, 2021. P. 100–108.
20. Louis Jean Calvet. Towards an Ecology of World Languages, translated by Andrew Brown. Oxford: Polity Press. 2006.
21. Maturana Humberto R. Biology of Cognition, BCL Report 9.0. Urbana, IL: University of Illinois. 1970.
22. Maturana Humberto R. Biology of language: The epistemology of reality, Psychology and Biology of Language and Thought, G. Miller and E. Lenneberg (eds). New York: Academic Press, 1978. P. 28–62.
23. Maturana U., Varela F. Drevo poznanyia: byolohycheskye korny chelovecheskoho ponymanyia [The Tree of Knowledge: The Biological Roots of Human Understanding]. Moskva: Prohress-Tradytsyia. 2001.
24. Морозова О.І. Екологічний підхід до аналізу неправдивих висловлень. Мовні і концептуальні картини світу. 2015. Вип.55. С. 258–166.
25. Mühlhäusler Peter. Linguistic Ecology: Language Change and Linguistic Imperialism in the Pacific Region. Routledge. 1996.
26. Nettle D., Romaine S. Vanishing Voices: The Extinction of the World's Languages. Oxford University Press. 2002.
27. Wendel, J. N. «Notes on the ecology of language». Bunkyo Gakuin University Academic Journal, 5, 2005. P. 51–76.