ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ МИНУЛОГО ЧАСУ В НІМЕЦЬКІЙ ТА АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІЙ МОВАХ

  • Рахлана Ідріс Багірова
Ключові слова: дієприкметники минулого часу, дієприкметники теперішнього часу, німецька мова, азербайджанська мова, семантичні особливості

Анотація

Статтю присвячено функціональним особливостям дієприкметників минулого часу в німецькій та азербайджанській мовах. Як ми знаємо, азербайджанська та німецька мови є мультисистемними. Тому вивчення дієприкметників минулого часу в цих зазначених різносистемних мовах з одного боку, складно, з іншого боку – цікаво. Цій проблемі присвячено багато наукових праць. Питання дієприкметників минулого часу було розроблено окремо в німецькій та азербайджанській лінгвістиці. Однак фундаментальні дослідження в порівняльному аспекті на матеріалі двох різносистемних мов поки що недостатньо вивчені. Актуальність роботи полягає в тому, що в ній вперше порівняно розглядаються функціональні особливості дієприкметників минулого часу на матеріалі німецької та азербайджанської мов. На відміну від німецької дієприкметники, що виражають минулий час, в азербайджанській мові утворюються тільки через суфікси. Дієприкметники утворюються, коли ми додаємо суфікси «-mış, -miş, -muş, -müş», що утворюють дієприкметники минулого часу, до суфіксів твердження та заперечення коренів дійсного та пасивного дієслів. Вони можуть бути дієприкметниками в залежності від їх місця та ролі в реченні. Суфікси «-dıq, -dik, -duq, -dük» теж використовуються під час утворення дієприкметників минулого часу в сучасній азербайджанській мові. Під час аналізу основних функціональних ознак дієприкметників виявляється, що їхня основна функція полягає в тому, щоб пояснювати їх, ставлячи перед предметом, іменним присудком, додатком, прислівником, іменними словосполученнями, зверненнями та суфіксами, а також використовувати як прислівники в реченні. Аналіз матеріалів німецької та азербайджанської мов дозволяє припустити, що дієприкметники теперішнього і минулого часу використовуються в обох мовах, утворюються різними морфологічними засобами і виконують у мові різні функції.

Посилання

1. Abdullayev, Ə.Z. (1962) Feili sifət və feili bağlama tərkibləri possesiv quruluşa malik olan söz birləşmələridir. Bakı: Azərbaycan Dövlət Universitetinin Elmi Əsərləri, no. 3, pp. 67–69.
2. Elatlı E. (2013) Görünməyən izlər. Roman, Bakı: Elgün Nəşriyyatı.
3. Fəxrəddin, Y. (2003) German dilçiliyinə giriş. Bakı: Təhsil.
4. Hüseynzadə, M.N. (1963) Müasir Azərbaycan dili. Fonetika, morfologiya. Bakı: Maarif.
5. Hacızadə Ə. (2004) Vəfalım mənim. Əsərləri, V cild, Bakı: Nafta-Press nəşriyyatı.
6. Hüseyni X. Çərpələng uçururam. Bakı: Əli və Nino nəşriyyatı.
7. Mir Cəlal. (2005) Seçilmiş əsərləri. Bakı: “QərbŞərq”.
8. Mirzəyev, H.İ. (2006) Azərbaycan dilində feili sifət və təsirli-təsirsiz feillər. Bakı: Elm nəşriyyatı, p. 5.
9. Mirzəzadə, H.İ. (1962) Azərbaycan dilinin tarixi morfologiyası. Bakı: Azər-tədrisnəşr.
10. Varis (2008) Sonuncu ölən ümidlərdir. Roman, Bakı: Nurlan.
11. Engel, U. (1996) Deutsche Grammatik. Heidelberg: Gross, 3. korrigierte Auflage.
12. Grjasnova O. (2017) Gott ist nicht schüchtern. Roman, Berlin: Aufbau Verlag gmbh&Co.
13. Müller H. (2009) Herztier. Roman, 4.Verlage, Frankfurt am Main: Fischer Taschenbuch Verlag.
Опубліковано
2023-12-19
Як цитувати
Багірова, Р. І. (2023). ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ДІЄПРИКМЕТНИКІВ МИНУЛОГО ЧАСУ В НІМЕЦЬКІЙ ТА АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІЙ МОВАХ. Нова філологія, (92), 5-11. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2023-92-1
Розділ
Статті