ОСОБЛИВОСТІ ВИРАЖЕННЯ ОСНОВНОЇ ФОРМИ (ПОЗИТИВНА ФОРМА), ЩО ВИСТУПАЄ ЯК БАЗОВИЙ КОМПОНЕНТ ПОЛЯ ПОРІВНЯЛЬНИХ ПРИКМЕТНИКІВ У НІМЕЦЬКІЙ ТА АЗЕРБАЙДЖАНСЬКІЙ МОВАХ

Анотація

У статті розглядаються особливості вираження основної форми (позитивна форма), яка виступає базовим компонентом поля порівняльних прикметників у німецькій та азербайджанській мовах. Аналізуються характеристики ступеня прикметників у двох різносистемних мовах. Наочно наведено приклади з матеріалів азербайджанської та німецької мов. Зміна прикметників за ступенями – це явище, пов’язане з тим, до якої групи семантичних ознак вони відносяться (якісні, відносні, присвійні). Ця властивість в основному відноситься до прикметників, що позначають якість. Прикметники звичайного ступеня не виражають відношення предмета до інших предметів, але відіграють вирішальну роль у визначенні інших ступенів як основного компонента області компаративізму. Саме на основі цієї основної форми прикметника, прийнятої як норма, пояснюються інші особливості ознаки та якості, що виражається прикметником. Таким чином, як у німецькій, так і в азербайджанській мовах ця форма прикметника виступає як основна конститутивна в області компаративізму. Наявність цієї форми забезпечує існування інших форм ступеня. В азербайджанській та німецькій мовах ступені порівняння прикметників створюються синтетичними та аналітичними методами, але вони не використовуються у вираженні звичайної форми. У даному випадку ознака і якість виражаються через саме прикметник. Точніше, атрибут і якість, властиві предмету та явищу, абстрактно виражаються в значенні прикметника. Якщо область порівнянності прикметників є макрополем в цілому, то саме це поле відображає синтез двох мікрополів. Якщо перше з них – мікрополе, що позначає рівність, то друге – поле, пов’язане з нерівністю. Позитивний ступінь, прийнятий як початковий ступінь прикметника, є виразом першого мікрополя – поля рівності.