ДЕКОНСТРУКЦІЯ АРХЕТИПІВ В ЕРОТИКО-ТАНАТОЛОГІЧНОМУ ПРОСТОРІ ПОСТМОДЕРНІСТСЬКИХ РОМАНІВ ЮРІЯ АНДРУХОВИЧА
Анотація
Як відомо, в постмодерний час, окреслений як епоха згасання, любов (‘Éρως) та смерть (Θάνατος) втрачають статус бінарних опозицій і стають поліморфними відповідностями, котрі, на наш погляд, найбільш логічно можуть бути прочитаними та потрактованими саме в руслі деконструкції. Адже в сучасній філософії текст усвідомлюється як знак і, відповідно, може бути розшифрований з допомогою певних кодів, інтерпретований, за Полем Рікером, «роботою мислення, яка полягає в розшифруванні сенсу, що стоїть за очевидним змістом, значень, зашифрованих, прихованих у буквальному значенні» [19, c. 18]. Тому характерне для постмодернізму подвійне і множинне кодування надає різні можливості розуміння та інтерпретації для різних суб’єктів, деформує або навіть елімінує авторське «я», змішує стилі, цитати й алюзії. Такий текст стає еротоцентричним, перетворюється на певне іманентне вираження категорії тілесності. Таким чином, на думку Ролана Барта, розкривається пряма залежність «народження читача» (втілення інстинкту творення, тотожного ‘Éρως-у) від «смерті автора» (як втілення інстинкту руйнування, презентованого силами Θάνατος-у), і, відповідно, по-новому актуалізується рецепція діади «’Éρως-θάνατος» як такої, що, на думку Зигмунда Фройда та його послідовника Герберта Маркузе, структурує сучасний світ. У більш пізніх проявах постмодернізму (кінець ХХ – початок ХХІ століття), які зазнали чималого впливу деконструктивістської теорії (зокрема, в потрактуванні Жака Дерріда), звичне для постмодерної естетики захоплення психоаналізом і архетипальними образами теж зазнає певної деконструкції, сприймаючи й – головне – демонструючи дещо нове бачення тих концепцій або образів, що стали класичними у філософії З. Фройда, К.-Г. Юнга та їхніх послідовників. Дана студія дозволяє простежити послідовну деконструкцію архетипічних образів і символів у романах сучасного українського письменника-постмодерніста Юрія Андруховича. Йдеться, зокрема, про його роботи зламу тисячоліть – текст «Перверзія» (1996) і роман «Дванадцять обручів» (2003), які, на нашу думку, зазнали суттєвого впливу деконструктивізму, особливо в потрактуванні філософсько-культурної діади «Любов-Смерть» («Éρως і θάνατος»).
Посилання
2. Андрухович Ю. Орфей хронічний. Критика. 2003. № 9. С. 30–31.
3. Андрухович Ю. Перверзія. Львів : ВНТЛ-Класика, 2004. 304 с.
4. Антонич Б.-І. Велика гармонія: (Модерністична поезія XX ст.) : Для ст. шк. віку / упоряд., передм., прим. Д.В. Павличка. Київ : Веселка, 2003. 350 с.
5. Крістева Ю. Stabat Mater. Слово. Знак. Дискурс : Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. / за ред. М. Зубрицької. Львів : Літопис, 1996. С. 495–509.
6. Кун Н. Легенди і міфи Стародавньої Греції. Київ : Веселка, 1967. 456 с.
7. Юнг К.Г. AION: Нариси щодо символіки самості. Львів : Астролябія, 2016. 432 с.
8. Юнґ К.Ґ. Архетипи і колективне несвідоме / пер. з німецької К. Котюк ; науковий редактор українського видання О. Фешовець. Львів : Видавництво «Астролябія», 2018. 608 с.
9. Cirlot J.-E. A Dictionary of Symbols. Chicago : Routledge & K. Paul, 1971. 419 p.
10. Derrida J. Aporias US: Stanford University Press, California, 1993. 120 p.
11. Derrida J. Cinders / translated, edited, and with an introduction by Ned Lukacher. Lincoln : University of Nebraska Press, 1991. 77 p.
12. Derrida J. Dissemination / Translated by Barbara Johnson. Chicago : University of Chicago Press, 1983. 400 p.
13. Derrida J. Margins of philosophy / translated, with additional notes, by Alan Bass. Chicago : University of Chicago Press, 1982. 330 p.
14. Frye N. Anatomy of Criticism: Four Essays. Princeton : University press, 1973. 396 p.
15. Jung C.G. Man and His Symbols. N-Y : Dell Publishing, 1964. 374 p.
16. Jung C.G. The Spirit of Psychology. Spirit and Nature. New York, 1954; London, 1955. P. 371–444.
17. Jung, C.G. Two Essays on Analytical Psychology, Collected Works of C.G. Jung, Volume 7, Princeton, New Jersey : Princeton University Press, 1967. 253 p.
18. Opryshko N. Erotic-osmotic complex as the essence of postmodernism: philosophical aspect. New stages of development of modern science in Ukraine and EU countries: monograph / edited by authors. 6th ed. Riga, Latvia : “Baltija Publishing”, 2019. 472 p. Р. 130–153.
19. Ricoeur P. Le Conflit des Interprétations. Zeitschrift für Philosophische Forschung 1971. № 25 (4). P. 631–637.
ISSN 
.png)
