ФУНКЦІОНАЛЬНИЙ АСПЕКТ АНГЛІЙСЬКОГО МЕРЕЖЕВОГО СЛЕНҐУ, ПРИСВЯЧЕНОГО ТРЕНДУ «МУКБАНГ»

К. А. Бровко

doi:10.26661/2414-1135-2024-93-5

К. А. Бровко https://orcid.org/0000-0001-8572-9316

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-5

Ключові слова: англійський мережевий сленґ, сленґ, соціальні мережі, функціональний аспект

Анотація

У статті розглянуто питання функціонального аспекту англійського мережевого сленґу. Визначено, що чинниками виникнення англійського мережевого сленґу є прагнення забезпечити бажаний рівень експресивності для позначення сучасних і модних у сучасному середовищі реалій, які не мають відповідників у літературній мові, та з метою реалізації спілкування, яке відбувається в невимушеній, неофіційній, дружній атмосфері, та забезпечити комунікативну рівність суб’єктів спілкування. Здійснено лінгвістичний аналіз обраних лексичних одиниць англійського мережевого сленґу мікроблогів соціальних мереж “Instagram”, “YouTube”, присвяченого тренду «мукбанг», у загальному обсязі 135 слів. Доведено, що за функціональним спрямуванням з-поміж наведених функцій переважають комунікативна – 32,5%; емоційно-експресивна – 19,2%; поширеність функції лаконічності та конкретизації становить 18,5%; ідентифікаційна (номінативна) – 8,8%; оцінювальна – 8,1%; функція оригінальності – 7,4%; урізноманітнення мови – 3,7%; творча – 1,5%. Подано розлогий причинно-наслідковий зв’язок такого відсоткового співвідношення обраних для аналізу лексичних одиниць англійського мережевого сленґу за функціональним спрямуванням. Так, означена частотність комунікативної функції пов’язана з низкою закономірностей, як-от: головна роль сленґу полягає у сприянні спілкуванню й обміну думками між людьми; по своїй суті сленґ стає своєрідним мовним кодом, що полегшує взаєморозуміння та взаємодію в мовленнєвих спільнотах. Визначено, що комунікативна функція досягається за допомогою різноманітних мовних засобів: вигуками, що мають у собі лексичні одиниці зі значенням здивування та захвату; прикметниками з різноманітними значеннями; підсилювальними прислівниками зі значенням «дуже»; дієсловами й іменниками, що позначають пригніченість, розпач; іменниками зі значеннями «натхнення», «закоханість».

Посилання

1. Бровко К. Вплив інтернет-сленґу на розвиток пізнавальної активності студентської молоді до вивчення іноземної мови. Актуальні питання гуманітарних наук. 2022. № 48. Т. 1. С. 229–233. https://doi.org/10.24919/2308-4863/48-1-35.
2. Бровко К. Теоретико-практичні засади утворення англійського мережевого сленґу. Актуальні питання гуманітарних наук. 2023. Вип. 65. С. 128–133.
3. Дзюбіна О. Структура, семантика та прагматика сленґових неологізмів соціальних мереж “Twitter” та “Facebook” : автореф. дис. … канд. філ. наук : 10.02.04. Львів : Львівський національний університет імені Івана Франка, 2016. 21 с.
4. Мігорян О. Особливості функціонування американського молодіжного сленґу: на матеріалі американського анімаційного серіалу «Сімпсони». Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Германська філологія. 2020. Вип. 822. С. 155–163.
5. Павельєва А., Сотніченко І. Сленґ світу моди та модної субкультури в англійській мові: проблема словотвору та перекладу. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. 2021. № 3 (341). С. 152–160.
6. Палагута І. Особливості молодіжного сленґу в англійській мові. Наукові пошуки молоді у ХХІ ст. Ad linguas et culturas per cognitionem (до мов і культур через пізнання) : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, м. Біла Церква, 14 квітня 2021 р. Біла Церква : БНАУ, 2021. С. 2–8.
7. Столярчук О. Молодіжний сленґ: функціональний, лексико-семантичний та структурний аспекти (на матеріалі англійської, німецької та української мов) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.15. Одеса, 2015. 21 с.
8. A cross-cultural analysis of the effect of language on perceived risk online / J.M. Alcántara-Pilar et al. Comput. Hum. Behav. 2013, Vol. 29. P. 596–603. DOI: 10.1016/j.chb.2012.10.021.
9. The impact of internet language copy on consumers’ attention and perceptions of the advertisement / S. Liu et al. Acta Psychol. Sin. 2017. Vol. 49. P. 1590–1603. DOI: 10.3724/SP.J.1041.2017.01590.
10. Partridge E. Slang To-day and Yesterday. London : William Press, 2007. 484 p.
11. Good Slang or Bad Slang? / Liu Shixiong et al. Embedding Internet Slang in Persuasive Advertising Front. Psychol. 7 June 2019. DOI: 10.3389/fpsyg.2019.01251.
12. Slotta J. Slang and the Semantic Sense of Identity. Texas Linguistics Forum 59: 119–128.
Proceedings of the 24th Annual Symposium about Language and Society-Austin, Austin, April 15–16, 2016. Texas : University of Texas, 2016. P. 119–128.
13. Tomić G. Headedness in contemporary English slang blends. Lexis. 2019. URL: http://journals.openedition.org/ lexis/3862.
14. Semantically Informed Slang Interpretation / S. Zhewei et al. Human Language Technologies : Conference of the North American Chapter of the Association for Computational Linguistics, July 10–15, 2022. 2022. P. 5213–5231.