ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ПОСТІРОНІЇ З ПОЗИЦІЇ ЛІНГВОКУЛЬТУРНОГО ПІДХОДУ

О. І. Дунєва

doi:10.26661/2414-1135-2024-93-10

О. І. Дунєва https://orcid.org/0000-0002-8796-1570

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-93-10

Ключові слова: постіронія, метамодернізм, лінгвокультурологія, іронічне письмо, «нова щирість»

Анотація

Статтю присвячено інтерпретації постіронії з позиції лінгвокультурології. Доцільність використання лінгвокультурної парадигми у вивченні становлення та розвитку поняття «постіронія» обґрунтована тісним зв’язком останньої із сучасними суспільно-культурними реаліями. З іншого боку, наголошено на постіронії в контексті художнього наративу як засобу комунікації автора із читачем з позиції чесності та відкритості. Виходячи з нагальної потреби налагодження такого діалогу між автором і читачем, постіронія засвідчує перехід від постмодерної зверхності автора до щирості та довіри. Доцільно розглядати постіронію як явище глобальне та культурно-масове, оскільки ідеї постіронії пронизують увесь мистецький простір, маніфестують утвердження нового етапу постмодернізму. Лінгвокультурний підхід дав змогу простежити утвердження постіронії як транскультурного феномену з огляду на його екстраполяцію на інші види мистецтва. Окрім того, автор досліджує різноманітні інтегровані підходи сучасних дослідників до трактування поняття постіронії в її проявах і впливі на читача. У статті описано культурні зміни, пов’язані із кризовими явищами постмодернізму та постмодерністської іронії, які вплинули на появу постіронії як ідеї «нової щирості», адже зародженню постіронії сприяв масштабний культурний перехід від постмодернізму до метамодернізму. У висновках зазначено, що окреслений лінгвокультурний підхід до феномену постіронії дозволив комплексно й ефективно проаналізувати його вплив на літературу й авторський текст. В опозиції до постмодерністської іронії констатовано беззаперечний потенціал постіронії до рефлексії читача, що відображається в авторській іронічній манері письма. Як результат, сучасна постмодерністська поетика, маркована постіронічною щирістю, стає не лише ознакою суто авторського стилю, а й ознакою становлення нової літературної течії. Перспективним може бути дослідження окремих ознак постіронічного стилю письма на прикладі текстів окремих авторів. З метою обґрунтування твердження про появу нової літературної течії доцільно виокремити мовні та композиційні маркери постіронії.

Посилання

1. Бабелюк О., Бадюк О. Авторська постмодерністська іронія в англомовному художньому тексті. Львівський філологічний часопис. 2021. № 9. С. 12–20.
2. Удовіченко Г. Лінгвокультурний підхід до вивчення мови. Наукові праці Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка. Філологічні науки. 2016. № 42. С. 196–199.
3. Bran N. The Cambridge Introduction to Postmodern Fiction. Cambridge University Press, 2009.
4. Colletta L. Political Satire and Postmodern Irony in the Age of Stephen Colbert and Jon Stewart. The Journal of Popular Culture. 2009. Vol. 42. № 5. 856 p.
5. Collins M. Post-irony is real, and so what? The Georgetown Voice. 2010. URL: https://georgetownvoice.com/2010/03/04/post-irony-is-realand-so-what.
6. Hedinger J.M. Post-irony. On art after irony. 2014. URL: https://www.academia.edu/10326743/POST_IRONY_On_art_after_irony.
7. Hoffmann L. Postirony. The Nonfictional Literature of David Foster Wallace and Dave Eggers. 2016. 210 p.
8. Leal Carissa M. The Progression of Postmodern Irony: Jennifer Egan, David Foster Wallace and the Rise of Post-Postmodern Authenticity Harvard University Nov. Digital Access to Scholarship at Harvard, 2017. URL: https://dash.harvard.edu/bitstream/handle/1/37736743/LEAL-DOCUMENT-2017.pdf?sequence=1&isAllowed=y.
9. Lee K. Cool Characters: Irony and American Fiction. Massachusetts : Harvard University Press, 2016.
10. Lee K. No bull: David Foster Wallace and Postironic Belief. The Legacy of David Foster Wallace. Iowa : Iowa University Press, 2012. P. 83–112.
11. Linstead S., Collinson D. Irony in a Post-ironic World. Irony and Organizations: Epistemological Claims and Supporting Field Stories. Abstrak Forlag-Liber-Copenhagen Business School Press, 2005. P. 381–393.
12. McLaughlin R. After the Revolution: US Postmodernism in the Twenty-First Century. Ohio State University Press, 2013. Narrative, 21 (3). 284–295 p.
13. Postmodern irony’s become our environment. David Foster Wallace notes in an interview with Larry McCaffery in 1993.
14. Wallace D. Foster. Unibus Pluram: Television and U.S. Fiction, Review of Contemporary Fiction. 1993. 13 : 2.