ЛІНГВІСТИЧНІ АСПЕКТИ ЮРИДИЧНОЇ ТЕХНІКИ: ЮРИДИЧНА ДЕФІНІЦІЯ, ПРЕЗУМПЦІЯ ТА ФІКЦІЯ

Анотація

У статті на матеріалі нормативно-правових актів України досліджено логіко-лінгвістичні вимоги юридичної техніки, проаналізовано лінгвістичні характеристики юридичної техніки, означено юридичні дефініції, юридичні презумпції та юридичні фікції як прийоми юридичної техніки (поняття, місце в законодавстві, ієрархія, види, традиційні канони юридичної й лінгвістичної правильності), зокрема описано дефініції сенсу largo як базові, так дефініційні (метаприписи); дефініції сенсу stricto як реальні (інтрамовні), так і номінальні (метамовні, термінологічні); подано характеристику й наведено приклади аналітико- синтетичних і синтетичних дефініцій; доведено, що дефініції-регулятори надають дефінованому виразу значення, що порушує семантичне ядро цього виразу, а дефініції-проектанти усувають неточність, неясність і багатозначність дефінованого виразу; проаналізовано явні (класичні (класифікаційні, родовидові), контекстові й некласичні (диз’юнктивні, дефініції-переліки, казуальні переліки) дефініції та неявні, які дорівнюють юридичним дефініціям сенсу largo; деталізовано підвиди класичних дефініцій – предметні, функціональні (операційні) й кількісні; виділено повні дефініції, як містять увесь набір наявних ознак і часткові; установлено, що юридична презумпція – прийом юридичної техніки, який є ймовірним припущенням, тобто припущенням, що є законодавчо закріпленим, яке стосується певного факту, реальність якого встановлюється як істинне й не потребує доказів, тоді як юридична фікція – це припущення якого-небудь факту або якості, що нерідко суперечить дійсності, але розраховане на те, щоб спричинити певні юридичні наслідки. Юридична фікція відрізняється від юридичної презумпції тим, що презумпція визнає реально можливе явище до істинного тоді, коли фікція нормативно закріплює те, що не існує в реальності.