LINGUISTICAL ISSUES ON LEGAL WRITING: LEGAL DEFINITION, ASSUMPTION AND FICTION
Abstract
The author of this article examines the logical-linguistic requirements of legal writing, analyzes the linguistical characteristics of legal technique, defines legal definitions, legal assumptions and legal fictions as a techniques of legal writing (concept, placement, hierarchy, types, the standards of correctness), in particular, the author has deal with the definitions of largo sense, both basic and definitional (metaprescriptional) ones; the definitions of stricto sense, both real (intra-linguistic) and nominal (meta-linguistic, terminological); provides characteristics and examples of analytical-synthetical and synthetical definitions; proves that definitions-regulators give the defined expression the meaning that changes completely the semantic core of the expression, and definitions-projectants eliminate the inaccuracy, ambiguity and polysemantic of the defined expression; analyzes explicit (classical (classification, subsumption), contextual and non-classical (disjunctive, definition-lists, casual lists) definitions and implicit ones, which are equal to legal definitions of largo sense; specifies subtypes of classical definitions, namely substantive, functional (operational) and quantitative ones; highlights complete definitions, that contain the entire set of available signs, and partial ones; establishes that legal assumption is a legal writing technique based on probability, namely an assumption established in legislation regarding the existence of a certain fact, the reality of which is considered to be true and does not require proofnesses, whereas, a legal fiction is an assumption of some fact or quality, often contrary to reality, but assumed in order to produce the certain legal consequences. The main difference between a legal fiction and a legal assumption is that the assumption equates the probable or at least possible phenomenon with the true, but the fiction in the form of a norm or institution of law establishes something that does not exist in reality.
References
2. Malec A. Zarys teorii definicji prawniczej. Warszawa : Philomath, 2000. 78 s.
3. Pieńkoś Jerzy Podstawy juryslingwistyki: Język w prawie – prawo w języku. Warszawa : Muza SA, 1999. 88 s.
4. Wojciechоwski P. Definicje legalne w prawie nowych technologii. Wybrane zagadnienia. Prawo i język / red. Anna Mróz, Adam Niewiadomski, Monika Pawelec. Warszawa : Zakład Graficzny Uniwersytetu Warszawskiego, 2009. 113 s.
5. Артикуца Н. Законодавчий текст як предмет лінгвістичної експертизи. URL: http://do.gendocs.ru/docs/index-22794.html?page=4.
6. Іванський А. Правові фікції як прийом юридичної техніки у правовому регулюванні фінансових правовідносин. URL: http://www.info-pressa.com/article-933.html.
7. Красницька А. Юридичні поняття, дефініції, терміни як засоби юридичної техніки. Українська мова в юриспруденції: стан, проблеми, перспективи : тези доп. VIII Всеукр. наук.-практ. конф. (Київ, 30 листоп. 2012 р.) / ред. кол. : В.В. Коваленко, В.В. Чернєй, М.В. Костицький та ін. Київ : Нац. акад. внутр. справ, 2012. С. 20–23.
8. Царьова І. Сучасний український юридичний текст: лексико-дериваційна структура : монографія. Дніпро : Ліра, 2020. 445 с.
9. Ульяновська О. Розмежування понять правової презумпції та правової фікції. Погляди провідних учених. Віче. 2011. № 10. URL: http://www.viche.info/journal/2567/.
10. Сучасний тлумачний словник української мови: 100000 слів / за заг. ред. докт. філол. наук, проф. В.В. Дубічинського. Харків : ВД «Школа», 2009. 878 с.