ТРАНСМЕДІЙНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СУЧАСНОГО АНГЛІЙСЬКОМОВНОГО МЕДІАДИСКУРСУ

Ключові слова: медіадискурс, трансмедіація, медіанаратор, медіаплатформи, медіатекст

Анотація

У статті представлено дослідження сучасного англійськомовного медіадискурсу з акцентом на його трансмедійні характеристики, які є визначальними в умовах розвитку сучасних технологій та медіаплатформ (Instagram, Facebook, Spotify, YouTube). Медіадискурс розглядається як складна та багаторівнева знакова система, що інтегрує лінгвальні та екстралінгвальні компоненти. Трансмедіація визначена як процес перекладу контенту між різними знаковими системами, що дозволяє ефективно репрезентувати змісти через текстуальні, аудіовізуальні та комбіновані формати. Особливу увагу приділено популяризації літератури психологічного, мотиваційного спрямування та текстів, що сприяють особистісному й соціальному розвитку. Увага акцентується на зміні ролі медіанаратора, який виступає не лише автором тексту, але й активним учасником створення інтегрованих медіатекстів, орієнтованих на багатоканальну аудиторію. Аналіз проводився на основі інтратекстуального і транстекстуального підходів, що дозволяють виокремити такі ключові риси медіадискурсу: публічність, групову співвіднесеність, дісенсну орієнтованість та масову спрямованість. Розкрито концепт медіадискурсу як мовленнєвої діяльності, спрямованої на інформування, інтерпретацію та вплив на реципієнта шляхом використання медіатекстів, які адаптуються до особливостей різних платформ. Трансформація медіатекстів у процесі трансмедіації супроводжується їхньою адаптацією до специфіки кожного комунікаційного каналу, забезпечуючи збереження авторської інтенції та підвищення залученості аудиторії. У статті також звертається увага на медіаплатформи як засіб формування нових форматів взаємодії між медіанаратором та аудиторією, що забезпечує інтеграцію когнітивних, емоційних і прагматичних елементів комунікації. У роботі підкреслено значення трансмедійних процесів як механізму поширення медіанаративів, які не лише трансформують спосіб подачі інформації, але й сприяють створенню інноваційних форм репрезентації змістів. Наукове значення роботи полягає у визначенні трансмедійності як ключового чинника сучасного медіадискурсу, що забезпечує його адаптивність до сучасних технологічних і соціокультурних реалій. Перспективним напрямом подальших досліджень є аналіз прагматичних аспектів реалізації англійськомовного медіадискурсу.

Посилання

1. Бацевич Ф.С. Основи комунікативної лінгвістики : підручник. Київ : Академія, 2004. 342 с.
2. Желтухина М.Р. О содержании дискурса масс-медиа. Вісник Луганського педагогічного університету імені Тараса Шевченка. Луганськ, 2007. № 11 (128), Ч. 1. С. 27–40.
3. Корольов І.Р. Поняття дискурсу в сучасному мовознавстві: визначення структура, типологія. Studia Linguistica. 2012. Вип. 6. С. 285–305.
4. Короленко М. Трансмедіа-сторітелінг: вимога цифрової епохи. European journalism observatory. 2013. 21 серпня. URL: https://ua.ejo-online.eu/1330/tsyfrovi-media.
5. Лойко В.В. До питання маніпуляції суспільною свідомістю у політичному дискурсі ЗМІ. URL: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/vzhdu/2011_57/vip_57_38.pdf.
6. Махачашвілі Р.К., Сидоркіна А.О. Дискурс японських нових масмедіа: природа, ознаки та розвиток. Філологічні студії. 2019. Вип. 12. С. 38–45.
7. Медіалінгвістика : словник термінів і понять / Л.І. Шевченко, Д.В. Дергач, Д.Ю. Сизонов ; за ред. Л.І. Шевченко. Вид. 2-ге, випр. і доп. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2014. 380 с.
8. Мірошниченко І.Г. Стислий текст в українському масмедійному дискурсі : дис. … канд. філол. наук : 10.02.01. Дніпро, 2020. 275 с.
9. Приходько Г.І., Приходченко О.О. Когнітивні площини дослідження тексту та дискурсу. Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Германістика та міжкультурна комунікація». 2022. № 1. С. 36–41.
10. Шевченко І.С. Мовленнєвий акт і дискурс в когнітивно-прагматичному та історичному ракурсі. Переклад у наукових дослідженнях представників Харківської школи : колективна монографія. Вінниця : Нова книга, 2013. С. 117–134.
11. Anokhina T. Newspapers Subcorpus (Subcorpus of the Modern European Media) in the Structure of the Multilingual Corpus. Філологічні трактати. Суми : СумДУ, 2023. Т. 15, № 1. С. 7–15.
12. Bluhm C. u.a. Linguistische Diskursanalyse : Überblick, Probleme, Perspektiven. Sprache und Literatur in Wissenschaft und Unterricht. 2000. Vol. 31, Heft 86. S. 3–19.
13. Cotter C. Discourse and media. Handbook of Discourse Analysis / Schiffrin D., Tannen D., Hamilton H.E. (eds). Malden/Oxford : Blackwell Publishers, 2001. P. 416–436.
14. Fraas C., Klemm M. Diskurse – Medien – Mediendiskurse. Begriffsklärungen und Ausgangsfragen. Mediendiskurse. Bestandsaufnahme und Perspektiven / Fraas C., Klemm M. (Hg.). Frankfurt/Berlin/Bern/New York/Paris/Wien, 2005. S. 1–8.
15. Fludernik M. An introduction to narratology. London and New York : Routledge. Taylor & Francis Group, 2002.
16. Jenkins H. Transmedia storytelling 101. Confessions of an aca-fan: the official weblog of Henry Jenkins, 2007. Mode of access: http://henryjenkins.org/2007/03/transmedia_storytelling_101.html.
17. Mills K. A. ‘I’m making it different to the book’: Transmediation in young children’s multimodal and digital texts. Australasian Journal of Early Childhood. 2011. Vol. 36, № 3. P. 56–65.
18. O’Keeffe A. Media and discourse analysis. The Routledge Handbook of Discourse Analysis / Gee J. P., Handford M. (eds). London/New York : Routledge, 2012. P. 441–454.
19. Puckett K. Narrative theory: a critical introduction. California : Cambridge University Press, 2016.
20. Salkowitz R. The future of reading: 10 trends for 2014 and beyond. Publishers Weekly, 2014. January 20. P. 24–25.
21. Warnke I.H., Spitzmüller J. Methoden und Methodologie der Diskurslinguistik – Grundlagen und Verfahren einer Sprachwissenschaft jenseits textueller Grenzen. Methoden der Diskurslinguistik. Sprachwissenschaftliche Zugänge zur transtextuellen Ebene. Berlin/New York : de Gruyter, 2008. S. 3–54.
Опубліковано
2024-12-30
Як цитувати
Куліш, В. С. (2024). ТРАНСМЕДІЙНА РЕПРЕЗЕНТАЦІЯ СУЧАСНОГО АНГЛІЙСЬКОМОВНОГО МЕДІАДИСКУРСУ. Нова філологія, (96), 116-122. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2024-96-14
Розділ
Статті