СИНКРЕТИЗМ ЛІНГВІСТИЧНИХ І ПРАВНИЧИХ КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ПІД ЧАС ЗДІЙСНЕННЯ ПЕРЕКЛАДУ ЗАКОНОДАВЧИХ АКТІВ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ

Анотація

У статті здійснено аналіз труднощів юридичного перекладу в багатомовній супранаціональній правовій системі Європейського Союзу, стати членом котрого має намір Україна. Актуальність дослідження зумовлена потребою наукового осмислення труднощів перекладу актів ЄС, оскільки в разі вступу України до ЄС потрібно буде якісно перекладати великі масиви юридичних документів. Обґрунтовано інтердисциплінарність юридичного перекладу, яка полягає в тому, що перекладач повинен не лише володіти навичками перекладу, але й мати базові знання права, вміти зіставляти правові концепти різних правових систем і здійснювати пошук необхідної правової інформації. Акцентовано увагу на необхідності опанування навичок правотлумачення та здібності правильно вибирати стратегії тлумачення права. На прикладі аналізу Регламенту № 650/2012 Європейського Парламенту та Ради від 4 липня 2012 року англійською, німецькою та польською мовами показано основні перекладацькі труднощі під час роботи над подібним актом. Оскільки було наголошено на тому, що основоположними одиницями правничої мови не є слова, а радше концепти, які є виразниками юридичних правил, було продемонстровано важливість розуміння юридичних концептів для їх правильного відтворення іншими мовами. Наголошено на тому, що мови, які визнано офіційними в різних державах, можуть мати специфічні юридичні підмови, та визначено на прикладі німецькомовного тексту Регламенту, що навіть в актах ЄС можна простежити існування таких підмов. Наголошено на тому, що перекладач міжнародно-правових актів до певної міри відіграє роль нормопроєктувальника. Описано тактики засвоєння та відчужування в перекладі актів ЄС. Перелічено основні компетентності юридичного перекладача. Зроблено висновок про те, що юридичний переклад вимагає особливих підходів, які засновані на інтердисциплінарності, та вказано основні вимоги до фахівця у сфері юридичного перекладу.