НАУКОВА РЕЦЕПЦІЯ РОМАНУ ПАТРИЦІЇ ЛОКВУД «ПРО ТАКЕ НЕ ГОВОРЯТЬ»: ОСНОВНІ МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ТА ВЕКТОРИ ПОЛЕМІКИ

І. М. Казаков; О. В. Піскунов

doi:10.26661/2414-1135-2026-102-13

І. М. Казаков Донбаський державний педагогічний університет https://orcid.org/0000-0002-7536-6723
О. В. Піскунов Донбаський державний педагогічний університет https://orcid.org/0000-0002-7176-7423

DOI: https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-102-13

Ключові слова: Патриція Локвуд, «Про таке не говорять», наукова рецепція, постцифрова література, наратологія, суб’єктивність, постгуманізм

Анотація

У статті здійснено мета-аналіз наукової рецепції роману П. Локвуд «Про таке не говорять» (2021). Актуальність дослідження зумовлена необхідністю систематизації численних інтерпретацій твору, що з’явилися в англомовному академічному дискурсі впродовж 2023–2026 рр. Мета статті – окреслити основні методологічні підходи до інтерпретації роману та визначити ключові вектори наукової полеміки в точках їхнього перетину. Матеріал дослідження – корпус із дванадцяти наукових публікацій, відібраних за критеріями зосередженості на романі, наявності теоретичної рамки та хронологічної репрезентативності. Методологія поєднує елементи мета-аналізу та дискурсивно-аналітичного підходу, що дозволило виокремити чотири методологічні кластери залежно від того, який аспект літератури зазнає переосмислення: романна форма, суб’єктивність, онтологія досвіду та медіальна матеріальність тексту. У межах першого кластеру йдеться про концепції «клікбейт-модернізму» (Б. Шилз), «мемезису» (А. Шехтман) та «цифрового екфразису» (Ю. Штрауб), які демонструють трансформацію наративних стратегій під впливом логіки цифрових платформ. Другий кластер репрезентують дослідження гібридної ідентичності (Дж. Батт, Н. А. Матанкар, Р. Малік), де фрагментація оповіді постає як формальний корелят нової конфігурації свідомості. Третій кластер об’єднує феноменологічні (Дж. Р. Вортен) та постгуманістичні (С. Баело-Аллуе, Т. Д. Самнер) прочитання, що осмислюють суб’єктивність як втілену та невіддільну від цифрових потоків. Четвертий кластер зосереджений на медіальній природі літератури (Е. Аддіс, Г. Д. Наутон, Ю. Пушкаревська-Наутон), де друкована книга постає як матеріальний архів цифрової культури. У точках перетину кластерів виявлено три вектори полеміки: щодо статусу романної форми (чи є фрагментація знаком капітуляції або формою критики); щодо статусу суб’єкта (втрата чи реконфігурація); щодо зміни статусу літератури як медіа. Наголошено, що рецепція роману засвідчує зміщення уваги від інтерпретації окремого твору до ширших питань функціонування літератури в постцифрову епоху: трансформації форми, переосмислення суб’єктивності та зміни медіальної природи літератури

Посилання

1. Addis E. Portals of potentialities: Patricia Lockwood’s No One Is Talking About This and the digital literary festival. Participation: Journal of Audience and Reception Studies. 20
23. Vol. 19, No 3. P. 1–14. URL: https://www.participations.org/19-03-16-addis.pdf (Last accessed: 28.02.2026).
2. Baelo-Allué S. The posthuman trauma novel: Reconfiguring subjectivity in Patricia Lockwood’s No One Is Talking about This (2021). European Journal of American Culture. 2024. Vol. 43, No 3. P. 219–238. DOI: https://doi.org/10.1386/ejac_00124_1 (Last accessed: 28.02.2026).
3. Butt J. Digital hybridity and identity formation: A study of Patricia Lockwood’s No One Is Talking About This. Social Science Review Archives. 2 024. Vol. 2, No 2. P. 1952–1956. DOI: https://doi.org/10.70670/sra.v2i2.257 (Last accessed: 28.02.2026).
4. Garilli G. ‘Perfectly, perfectly funny’?: Laughing with the internet in Patricia Lockwood’s No One Is Talking About This. Textual Practice. 2025. Vol. 39, No 6. P. 941–958. DOI: https://doi.org/10.1080/0950236X.2024.2318038 (Last accessed: 28.02.2026).
5. Malik R. Voices in the echo chamber: How social media shapes female identity in Patricia Lockwood’s No One Is Talking About This. Contemporary Journal of Social Science Review. 2025. Vol. 3, No 4. P. 574–581. DOI: https://doi.org/10.63878/cjssr.v3i4.1676 URL: https://c o n t e m p o r a r y j o u r n a l . c o m / i n d e x . p h p /
14/article/view/1676 (Last accessed: 28.02.2026).
6. Mathankar N. A. Fragmentation of identity in Patricia Lockwood’s No One Is Talking About This. International Peer-Reviewed Multidisciplinary E-Journal. 2025. Vol. 6. No. 2. Р. 171–176. URL: https://researchhub.org.in/research-hub/admin/uploadedImage/reserch/1753897421.pdf (Last accessed: 28.02.2026).
7. Naughton G. D., Pushkarevskaya Naughton Y. Intermedial subjectivity in Patricia Lockwood’s No One Is Talking About This. The International Journal of Critical Cultural Studies. 2025. Vol. 23, No 2, P. 1–14. DOI: https://doi.org/10.18848/2327-0055/CGP/v23i02/1-14 (Last accessed: 28.02.2026).
8. Shechtman A. The voice of the internet free. Representations. 2024. Vol. 168, No 1. P. 125–145. DOI: https://doi.org/10.1525/rep.2024.168.8.125 (Last accessed:
28.02.2026).
9. Sheils B. Clickbait modernism. Textual Practice. 2024. Vol. 38, No 1. P. 84–111.DOI: https://doi.org/10.1080/0950236X.2023.2287357 (Last accessed: 28.02.2026).
10. Straub J. Form after the internet novel: The hermeneutics of digital ekphrasis. Critique: Studies in Contemporary Fiction. 2026. P. 1–8. DOI: https://doi.org/10.1080/00111619.2025.2572812 (Last accessed: 28.02.2026).
11. Sumner T. D. The way the portal wrote: Datafication and subjectivity in Patricia Lockwood’s No One Is Talking About This. Interdisciplinary Science Reviews. 2024.
Vol. 49, No 2. P. 252–268. DOI: https://doi.org/10.1177/03080188241256446 (Last accessed:28.02.2026).
12. Worthen J. R. Learning to talk about this: Patricia Lockwood, everydayness, and the internet. Arizona Quarterly: A Journal of American Literature, Culture, and Theory. 2025. Vol. 81, No 3. P. 63–83. DOI: https://doi.org/10.1353/arq.2025.a972242 (Last accessed: 28.02.2026).