ТИПОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ПОСТРЕДАГУВАННІ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ: ЛЕКСИЧНИЙ, СИНТАКСИЧНИЙ ТА ДИСКУРСИВНИЙ РІВНІ
Анотація
У статті розглянуто трансформації, що виникають у процесі постредагування машинного перекладу. У центрі уваги перебуває питання про те, які саме зміни вносить людина-перекладач, коли доопрацьовує текст, згенерований системою машинного перекладу, і на яких рівнях текстової організації ці зміни проявляються найвиразніше. Матеріалом дослідження є паралельний мікрокорпус, сформований на основі англомовного навчально-правничого підручника The Reckoning Project @ WCEE. До корпусу включено три взаємопов’язані версії тексту: оригінал англійською мовою, машинний переклад українською (DeepL) та фінальний варіант після повного постредагування людиною. Загальний обсяг матеріалу перевищує 150 тисяч словоформ у трьох текстових версіях. Аналіз здійснюється шляхом суцільного зіставлення машинного та постредагованого варіантів із фіксацією мінімальної функційно значущої відмінності між ними. У результаті запропоновано інтегровану типологію трансформацій, що охоплює три рівні текстової організації: лексичний, синтаксичний та дискурсивний. Показано, що найбільша частка змін пов’язана з лексико-семантичними уточненнями, усуненням калькованих моделей, регістровим вирівнюванням і термінологічною стабілізацією тексту. Дискурсивні трансформації стосуються передусім композиційної організації документа, уніфікації заголовків і відновлення зв’язності між фрагментами тексту. Синтаксичні перебудови трапляються рідше й здебільшого спрямовані на сегментацію надто щільних синтаксичних конструкцій і підвищення читабельності. Отримані результати дають підстави розглядати постредагування не лише як технічне виправлення машинного перекладу, а як форму вторинної текстової організації, у межах якої перекладач адаптує машинний продукт до мовних, жанрових та інституційних норм цільового середовища.
Посилання
1. Андрущенко В. О. Типологія текстової зв’язності : моногра-фія. Дніпропетровськ : «Літограф», 2016. 249 с.
2. Бабич Н. Практична стилістика і культура української мови : навч. посіб. для філол. спец. вищ. навч. закл. Львів : Світ, 2003. 432 с.
3. Баняс В., Баняс Н., Лізак К. Роль машинного перекладу в сучасній практиці перекладача. Наука і техніка сьогодні. 2025. С. 491-501. № 8(49). URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2025-8(49)-491-501 (дата звернення: 07.03.2026).
4. Бацевич Ф. Нариси з теорії тексту: монографія. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2019. 280 с.
5. Бондаренко К., Бондаренко О. Видобування термінології з корпусів фахових текстів та постредагування машинного перекладу в командно-орієнтованому навчанні перекладачів та локалізаторів відповідно до компетентнісної рамки EMT. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Філологія. 2025. № 62. С. 24–32.
URL: https://doi.org/10.24919/2522-4565.2025. 62.3 (дата звернення: 02.03.2026).
6. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: підручник. Київ : Либідь, 1993.368 с.
7. Вінтонів М. О. Керування як різновид прислівного синтаксичного зв’язку. Українська мова і література в школах України. 2017. № 2. С. 3–7.
8. Вінтонів М. О. Актуальне членування речення і тексту: формальні та функційні вияви. Донецьк : ДонНУ, 2013. 328 с.
9. Вінтонів М. О., Вінтонів Т. М., Бойко М. І. Синтаксис сучасної української мови: навчальний посібник. Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2023. 177 с.
10. Головаш І., Щербина Т. Машинний переклад та його постредагування як засоби формування основ перекладацької компетенції. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія:Філологія. 2025. Т. 1, № 53. С. 78–83. URL: https://doi.org/10.24144/2663-6840.2025.1.(53).78-83 (дата звернення: 07.03.2026).
11. Головащенко Ю. Структура лексико-семантичного поля у межах художнього тексту. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Германська філологія. 835–836.С. 24–35. URL: https://doi.org/10.31861/ gph2022.835-836.24-32.
12. Городенська К. Г. Керовані другорядні члени речення і валентність предиката. Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство : зб. наук. статей. Чернівці :Рута, 2003. С. 260–263.
13. Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць. Чернівці : Рута, 1999. 336 с.
14. Дашкова К. В. Поняття «лексико-семантичне поле» і його структура. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. 2020.
Вип. 33. С. 56–60.
15. Єрмоленко С. Я. Сучасна лінгвостилістика в інтегративній науковій парадигмі. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2014. Вип. 5. С. 3–8.
16. Загнітко А. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк : ТОВ «ВКФ «БАО», 2011. 992 с.
17. Загнітко А. Лінгвістика тексту: теорія і практикум : науково-навчальний посібник. 3-тє вид. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2023. 277 с. 18. Загнітко А. П. Теорія граматики і тексту : монографія. Донецьк : ДонНУ, 2014. 480 с.
19. Загнітко А. П. Текст як лінгвістична категорія. Синтаксис української мови : хрестоматія : у 2 ч. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2019. Ч. 2.
С. 112–143.
20. Книшенко Н. П. Поняття «лексико-семантичне поле» й «термінологічне поле» в сучасному мовознавстві. Лінгвістичні дослідження. 2020. Вип. 52. С. 3–9. URL: https://doi.org/10.34142/23127546.2020.52.01.
21. Кочерган М. П. Теорія функціонально-семантичного поля і її застосування в зіставному мовознавстві. Мовознавство. 2007. № 4–5.С. 13–19.
22. Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту : навчальний посібник. Вінниця : Нова книга, 2004. 272 с.
23. Липка С. І. Лексико-семантичне поле як фрагмент мовної картини світу. Наукові записки Національного університету «Острозька ака-
демія». 2015. Вип. 51. С. 255–257.
24. Масенко Л. Т. Суржик: між мовою і язиком. Київ : Кліо, 2020. 202 с.
25. Мацько Л. І. Стилістика української мови. Київ : Вища школа, 2003. 462 с.
26. Островська Л. Теоретичні проблеми синтаксису сучасної української мови : навчальний посібник. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2022. 240 с.
27. Плющ М. Я. Словоформа у семантично елементарному та ускладненому реченні : вибрані праці. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. 362 с.
28. Плющ М. Я. Відмінок у семантико-синтаксичній структурі речення. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2022. 233 с.
29. Пономарів О. Д. Культура слова. Київ : Либідь, 2011. 240 с.
30. Святобаченко І. Актуальне членування безсполучникових складних речень із рівноцінними частинами. Лінгвістичні студії. 2012. Вип. 25. С. 60–63.
31. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава : Довкілля-К, 2017. 712 с.
32. Скрильник С. В. Ступені інтерферентності у художньому та нехудожньому перекладі : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2013.
18 с.
33. Ткаченко О. Постредактор машинного перекладу – нова професія перекладача. Стиль і переклад. 2022. Т. 1, вип. 8. С. 118-128. 34. Чередниченко О. Мова та ідентичність у глобальному світі. Вища школа. 2009. № 9. С. 67–72.
35. Bahdanau D., Cho K., Bengio Y. Neural machine translation by jointly learning to align and translate // Proceedings of the International
Conference on Learning Representations (ICLR). 2015. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.1409.0473
36. L. Bentivogli та ін. Neural versus phrase-based machine translation quality: a case study /Proceedings of the 2016 conference on empirical methods in natural language processing, м. Austin, Texas. Stroudsburg, PA, USA, 2016. 257-267 с. URL: https://doi.org/10.18653/v1/d16-1025 (дата звернення: 01.02.2026)
37. Biber D., Gray B., Poonpon K. Register, genre, and style. Cambridge : Cambridge University Press, 2021. 344 с.
38. Cabré M. T., Sager J. C., DeCesaris J. A. Terminology: Theory, Methods, and Applications. Benjamins Publishing Company, John, 1999. 249 с.
39. Castilho S., Moorkens J., Gaspari F., Sennrich R., Sosoni V., Georgakopoulou P., Lohar P., Way A., Miceli-Barone A. V., Gialama M. A comparative
quality evaluation of PBSMT and NMT using professional translators // Proceedings of the URL: https://aclanthology.org/2017.mtsummitpapers.10/
40. Castilho S., та ін Is neural machine translation the new state of the art? / The prague bulletin of mathematical linguistics. 2017. Т. 108, № 1.
С. 109–120. URL: https://doi.org/10.1515/pralin-2017-0013 (дата звернення: 01.03.2026).
41. Cruse D. A. Lexical semantics. International encyclopedia of the social & behavioral sciences. 2001. С. 8758–8764. URL: https://doi.org/10.1016/b0-08-043076-7/02990-9
42. Daems J., Vandepitte S., Hartsuiker R., Macken L. Identifying the machine translation error types with the greatest impact on post-editing effort.
Frontiers in Psychology. 2017. Vol. 8. DOI:https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01282
43. Sánchez-Gijón P., Moorkens J., Way A. Post-editing neural machine translation versus translation memory segments. Machine Translation. 2019.Т. 33, № 1-2. С. 31–59. URL: https://doi.org/10.1007/s10590-019-09232-x
44. Fantinuoli C., Prandi B. Towards the evaluation of automatic simultaneous speech translation from a communicative perspective. Proceedingsof the 18th international conference onspoken language translation (IWSLT 2021), м. Bangkok, Thailand (online). Stroudsburg, PA,USA, 2021. 245–254 с. URL: https://doi.org/
10.18653/v1/2021.iwslt-1.29 (дата звернення: 13.01.2026).
45. Futrell R., Mahowald K., Gibson E. Large-scaleevidence of dependency length minimization in 37 languages. PNAS. 2015. Vol. 112(33).P. 10336–10341. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1502134112
46. Halliday M. A. K., Matthiessen C. Halliday’s introduction to functional grammar. 4th ed. London : Routledge, 2014. DOI: https://doi.
org/10.4324/9780203783771
47. House J. Translation competence. Translation: the basics. 2-ге вид. London, 2023. С. 16–22.URL: https://doi.org/10.4324/9781003355823-3
(дата звернення: 01.02.2026).
48. ISO 18587:2017. Translation services – Post-editing of machine translation output – Requirements. Geneva : International Organization for Standardization, 2017
49. Guerberof A., Moorkens J. Machine translation and post-editing training as part of a master's programme. The journal of specialised translation.
2019. № 31. С. 217–238. URL: https://doi.org/10.26034/cm.jostrans.2019.184
50. Jia Y., Zheng B. The interaction effect between source text complexity and machine translation quality on the task difficulty of НМП postediting from English to Chinese: a multi-method study. Across languages and cultures. 2022.Т. 23, № 1. С. 36–55. URL: https://doi.org/10.1556/084.2022.00120
51. Krings H. P. Repairing texts: empirical investigations of machine translation post-editing processes. Kent (Ohio) : Kent State UniversityPress, 2001. URL: http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=018587984&sequence=000002&line_number=0001&func_
code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA
52. Moorkens J. Chapter 4. Eye tracking as a measure of cognitive effort for post-editing of machine translation. Eye tracking and multidisciplinary studies on translation. Amsterdam, 2018. С. 55–70. URL: https://doi.org/10.1075/btl.143.04moo (дата звернення: 12.01.2026)
53. Läubli S., Sennrich R., Volk M. Has machine translation achieved human parity? A case for document-level evaluation. Proceedings of the
2018 conference on empirical methods in natural language processing, м. Brussels, Belgium. Stroudsburg, PA, USA, 2018. 4791–4796 с.
URL: https://doi.org/10.18653/v1/d18-1512
54. Mac Ruairc G. Stephen O’Brien (2016) Inside Education: Exploring the Art of Good Learning // Irish Journal of Sociology. 2017.Vol. 26, No. 1. P. 130–131. DOI: https://doi.org/10.1177/0791603517731006
55. Pym A. Exploring translation theories. 3rd ed. London ; New York : Routledge, 2023. 256 с. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003383130
56. Temmerman, R. Towards new ways of terminology description. Amsterdam: John Benjamins, 2000.276 с. DOI: https://doi.org/10.1075/tlrp.3
57. Toral A., Sánchez-Cartagena V. M. A multifaceted evaluation of neural versus phrase-based machine translation for 9 language directions. Proceedings
of the 15th conference of the european chapter of the association for computational linguistics: volume 1, long papers, м. Valencia, Spain. Stroudsburg, PA, USA, 2017. 1063–1073 с.URL: https://doi.org/10.18653/v1/e17-1100
58. Torrejón E., Rico C. Skills and profile of the new role of the translator as MT posteditor. Tradumàtica: tecnologies de la traducció. 2013. № 10. С. 166. URL: https://
doi.org/10.5565/rev/tradumatica.18 (дата звернення: 02.03.2026).
59. Skrylnyk S. V. Linguistic-cognitive economy index in simultaneous interpreting. Тrаnscarpathian philological studies. 2025. Т. 2, № 44.
С.145–152. URL: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.44.2.25 (дата звернення:09.03.2026).
60. Skrylnyk S. Token-Level Post-Editing Dataset (EN–MT–Human): English-Ukrainian Translation Edit Log (Education-Legal). Version 1.2 [Dataset]. Zenodo. CERN European Organization for Nuclear Research, 2026. DOI:https://doi.org/10.5281/zenodo.18742235
61. Vaswani, A., et al. Attention is all you need. Advances in Neural Information ProcessingSystems, 2017. 5998-6008 с. DOI: https://doi.
org/10.48550/arXiv.1706.03762
62. Vieira L. N. Indices of cognitive effort in machine translation post-editing. Machine translation. 2014. Т. 28, № 3-4. С. 187–216. URL: https://doi.org/10.1007/s10590-014-9156-x
63. Vardaro J., Schaeffer M., Hansen-Schirra S. Translation quality and error recognition in professional neural machine translation post-editing. Informatics. 2019. Т. 6, № 3. С. 41. URL: https://doi.org/10.3390/informatics6030041 (дата звернення: 01.03.2026).
64. Yamada M. Impact of google neural machine translation on post-editing by student translators. The journal of specialised translation. 2019. № 31. С. 87–106. URL: https://doi.org/10.26034/cm.jostrans.2019.178
2. Бабич Н. Практична стилістика і культура української мови : навч. посіб. для філол. спец. вищ. навч. закл. Львів : Світ, 2003. 432 с.
3. Баняс В., Баняс Н., Лізак К. Роль машинного перекладу в сучасній практиці перекладача. Наука і техніка сьогодні. 2025. С. 491-501. № 8(49). URL: https://doi.org/10.52058/2786-6025-2025-8(49)-491-501 (дата звернення: 07.03.2026).
4. Бацевич Ф. Нариси з теорії тексту: монографія. Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2019. 280 с.
5. Бондаренко К., Бондаренко О. Видобування термінології з корпусів фахових текстів та постредагування машинного перекладу в командно-орієнтованому навчанні перекладачів та локалізаторів відповідно до компетентнісної рамки EMT. Проблеми гуманітарних наук. Серія: Філологія. 2025. № 62. С. 24–32.
URL: https://doi.org/10.24919/2522-4565.2025. 62.3 (дата звернення: 02.03.2026).
6. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис: підручник. Київ : Либідь, 1993.368 с.
7. Вінтонів М. О. Керування як різновид прислівного синтаксичного зв’язку. Українська мова і література в школах України. 2017. № 2. С. 3–7.
8. Вінтонів М. О. Актуальне членування речення і тексту: формальні та функційні вияви. Донецьк : ДонНУ, 2013. 328 с.
9. Вінтонів М. О., Вінтонів Т. М., Бойко М. І. Синтаксис сучасної української мови: навчальний посібник. Київ : Київський столичний університет імені Бориса Грінченка, 2023. 177 с.
10. Головаш І., Щербина Т. Машинний переклад та його постредагування як засоби формування основ перекладацької компетенції. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія:Філологія. 2025. Т. 1, № 53. С. 78–83. URL: https://doi.org/10.24144/2663-6840.2025.1.(53).78-83 (дата звернення: 07.03.2026).
11. Головащенко Ю. Структура лексико-семантичного поля у межах художнього тексту. Науковий вісник Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича. Серія: Германська філологія. 835–836.С. 24–35. URL: https://doi.org/10.31861/ gph2022.835-836.24-32.
12. Городенська К. Г. Керовані другорядні члени речення і валентність предиката. Матеріали V конгресу Міжнародної асоціації україністів. Мовознавство : зб. наук. статей. Чернівці :Рута, 2003. С. 260–263.
13. Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксичних одиниць. Чернівці : Рута, 1999. 336 с.
14. Дашкова К. В. Поняття «лексико-семантичне поле» і його структура. Наукові записки Міжнародного гуманітарного університету. 2020.
Вип. 33. С. 56–60.
15. Єрмоленко С. Я. Сучасна лінгвостилістика в інтегративній науковій парадигмі. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. 2014. Вип. 5. С. 3–8.
16. Загнітко А. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис. Донецьк : ТОВ «ВКФ «БАО», 2011. 992 с.
17. Загнітко А. Лінгвістика тексту: теорія і практикум : науково-навчальний посібник. 3-тє вид. Вінниця : ТОВ «ТВОРИ», 2023. 277 с. 18. Загнітко А. П. Теорія граматики і тексту : монографія. Донецьк : ДонНУ, 2014. 480 с.
19. Загнітко А. П. Текст як лінгвістична категорія. Синтаксис української мови : хрестоматія : у 2 ч. Київ : ВПЦ «Київський університет», 2019. Ч. 2.
С. 112–143.
20. Книшенко Н. П. Поняття «лексико-семантичне поле» й «термінологічне поле» в сучасному мовознавстві. Лінгвістичні дослідження. 2020. Вип. 52. С. 3–9. URL: https://doi.org/10.34142/23127546.2020.52.01.
21. Кочерган М. П. Теорія функціонально-семантичного поля і її застосування в зіставному мовознавстві. Мовознавство. 2007. № 4–5.С. 13–19.
22. Кухаренко В. А. Інтерпретація тексту : навчальний посібник. Вінниця : Нова книга, 2004. 272 с.
23. Липка С. І. Лексико-семантичне поле як фрагмент мовної картини світу. Наукові записки Національного університету «Острозька ака-
демія». 2015. Вип. 51. С. 255–257.
24. Масенко Л. Т. Суржик: між мовою і язиком. Київ : Кліо, 2020. 202 с.
25. Мацько Л. І. Стилістика української мови. Київ : Вища школа, 2003. 462 с.
26. Островська Л. Теоретичні проблеми синтаксису сучасної української мови : навчальний посібник. Миколаїв : Вид-во ЧНУ ім. Петра Могили, 2022. 240 с.
27. Плющ М. Я. Словоформа у семантично елементарному та ускладненому реченні : вибрані праці. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2011. 362 с.
28. Плющ М. Я. Відмінок у семантико-синтаксичній структурі речення. Київ : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2022. 233 с.
29. Пономарів О. Д. Культура слова. Київ : Либідь, 2011. 240 с.
30. Святобаченко І. Актуальне членування безсполучникових складних речень із рівноцінними частинами. Лінгвістичні студії. 2012. Вип. 25. С. 60–63.
31. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: напрями та проблеми. Полтава : Довкілля-К, 2017. 712 с.
32. Скрильник С. В. Ступені інтерферентності у художньому та нехудожньому перекладі : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ, 2013.
18 с.
33. Ткаченко О. Постредактор машинного перекладу – нова професія перекладача. Стиль і переклад. 2022. Т. 1, вип. 8. С. 118-128. 34. Чередниченко О. Мова та ідентичність у глобальному світі. Вища школа. 2009. № 9. С. 67–72.
35. Bahdanau D., Cho K., Bengio Y. Neural machine translation by jointly learning to align and translate // Proceedings of the International
Conference on Learning Representations (ICLR). 2015. DOI: https://doi.org/10.48550/arXiv.1409.0473
36. L. Bentivogli та ін. Neural versus phrase-based machine translation quality: a case study /Proceedings of the 2016 conference on empirical methods in natural language processing, м. Austin, Texas. Stroudsburg, PA, USA, 2016. 257-267 с. URL: https://doi.org/10.18653/v1/d16-1025 (дата звернення: 01.02.2026)
37. Biber D., Gray B., Poonpon K. Register, genre, and style. Cambridge : Cambridge University Press, 2021. 344 с.
38. Cabré M. T., Sager J. C., DeCesaris J. A. Terminology: Theory, Methods, and Applications. Benjamins Publishing Company, John, 1999. 249 с.
39. Castilho S., Moorkens J., Gaspari F., Sennrich R., Sosoni V., Georgakopoulou P., Lohar P., Way A., Miceli-Barone A. V., Gialama M. A comparative
quality evaluation of PBSMT and NMT using professional translators // Proceedings of the URL: https://aclanthology.org/2017.mtsummitpapers.10/
40. Castilho S., та ін Is neural machine translation the new state of the art? / The prague bulletin of mathematical linguistics. 2017. Т. 108, № 1.
С. 109–120. URL: https://doi.org/10.1515/pralin-2017-0013 (дата звернення: 01.03.2026).
41. Cruse D. A. Lexical semantics. International encyclopedia of the social & behavioral sciences. 2001. С. 8758–8764. URL: https://doi.org/10.1016/b0-08-043076-7/02990-9
42. Daems J., Vandepitte S., Hartsuiker R., Macken L. Identifying the machine translation error types with the greatest impact on post-editing effort.
Frontiers in Psychology. 2017. Vol. 8. DOI:https://doi.org/10.3389/fpsyg.2017.01282
43. Sánchez-Gijón P., Moorkens J., Way A. Post-editing neural machine translation versus translation memory segments. Machine Translation. 2019.Т. 33, № 1-2. С. 31–59. URL: https://doi.org/10.1007/s10590-019-09232-x
44. Fantinuoli C., Prandi B. Towards the evaluation of automatic simultaneous speech translation from a communicative perspective. Proceedingsof the 18th international conference onspoken language translation (IWSLT 2021), м. Bangkok, Thailand (online). Stroudsburg, PA,USA, 2021. 245–254 с. URL: https://doi.org/
10.18653/v1/2021.iwslt-1.29 (дата звернення: 13.01.2026).
45. Futrell R., Mahowald K., Gibson E. Large-scaleevidence of dependency length minimization in 37 languages. PNAS. 2015. Vol. 112(33).P. 10336–10341. DOI: https://doi.org/10.1073/pnas.1502134112
46. Halliday M. A. K., Matthiessen C. Halliday’s introduction to functional grammar. 4th ed. London : Routledge, 2014. DOI: https://doi.
org/10.4324/9780203783771
47. House J. Translation competence. Translation: the basics. 2-ге вид. London, 2023. С. 16–22.URL: https://doi.org/10.4324/9781003355823-3
(дата звернення: 01.02.2026).
48. ISO 18587:2017. Translation services – Post-editing of machine translation output – Requirements. Geneva : International Organization for Standardization, 2017
49. Guerberof A., Moorkens J. Machine translation and post-editing training as part of a master's programme. The journal of specialised translation.
2019. № 31. С. 217–238. URL: https://doi.org/10.26034/cm.jostrans.2019.184
50. Jia Y., Zheng B. The interaction effect between source text complexity and machine translation quality on the task difficulty of НМП postediting from English to Chinese: a multi-method study. Across languages and cultures. 2022.Т. 23, № 1. С. 36–55. URL: https://doi.org/10.1556/084.2022.00120
51. Krings H. P. Repairing texts: empirical investigations of machine translation post-editing processes. Kent (Ohio) : Kent State UniversityPress, 2001. URL: http://bvbr.bib-bvb.de:8991/F?func=service&doc_library=BVB01&local_base=BVB01&doc_number=018587984&sequence=000002&line_number=0001&func_
code=DB_RECORDS&service_type=MEDIA
52. Moorkens J. Chapter 4. Eye tracking as a measure of cognitive effort for post-editing of machine translation. Eye tracking and multidisciplinary studies on translation. Amsterdam, 2018. С. 55–70. URL: https://doi.org/10.1075/btl.143.04moo (дата звернення: 12.01.2026)
53. Läubli S., Sennrich R., Volk M. Has machine translation achieved human parity? A case for document-level evaluation. Proceedings of the
2018 conference on empirical methods in natural language processing, м. Brussels, Belgium. Stroudsburg, PA, USA, 2018. 4791–4796 с.
URL: https://doi.org/10.18653/v1/d18-1512
54. Mac Ruairc G. Stephen O’Brien (2016) Inside Education: Exploring the Art of Good Learning // Irish Journal of Sociology. 2017.Vol. 26, No. 1. P. 130–131. DOI: https://doi.org/10.1177/0791603517731006
55. Pym A. Exploring translation theories. 3rd ed. London ; New York : Routledge, 2023. 256 с. DOI: https://doi.org/10.4324/9781003383130
56. Temmerman, R. Towards new ways of terminology description. Amsterdam: John Benjamins, 2000.276 с. DOI: https://doi.org/10.1075/tlrp.3
57. Toral A., Sánchez-Cartagena V. M. A multifaceted evaluation of neural versus phrase-based machine translation for 9 language directions. Proceedings
of the 15th conference of the european chapter of the association for computational linguistics: volume 1, long papers, м. Valencia, Spain. Stroudsburg, PA, USA, 2017. 1063–1073 с.URL: https://doi.org/10.18653/v1/e17-1100
58. Torrejón E., Rico C. Skills and profile of the new role of the translator as MT posteditor. Tradumàtica: tecnologies de la traducció. 2013. № 10. С. 166. URL: https://
doi.org/10.5565/rev/tradumatica.18 (дата звернення: 02.03.2026).
59. Skrylnyk S. V. Linguistic-cognitive economy index in simultaneous interpreting. Тrаnscarpathian philological studies. 2025. Т. 2, № 44.
С.145–152. URL: https://doi.org/10.32782/tps2663-4880/2025.44.2.25 (дата звернення:09.03.2026).
60. Skrylnyk S. Token-Level Post-Editing Dataset (EN–MT–Human): English-Ukrainian Translation Edit Log (Education-Legal). Version 1.2 [Dataset]. Zenodo. CERN European Organization for Nuclear Research, 2026. DOI:https://doi.org/10.5281/zenodo.18742235
61. Vaswani, A., et al. Attention is all you need. Advances in Neural Information ProcessingSystems, 2017. 5998-6008 с. DOI: https://doi.
org/10.48550/arXiv.1706.03762
62. Vieira L. N. Indices of cognitive effort in machine translation post-editing. Machine translation. 2014. Т. 28, № 3-4. С. 187–216. URL: https://doi.org/10.1007/s10590-014-9156-x
63. Vardaro J., Schaeffer M., Hansen-Schirra S. Translation quality and error recognition in professional neural machine translation post-editing. Informatics. 2019. Т. 6, № 3. С. 41. URL: https://doi.org/10.3390/informatics6030041 (дата звернення: 01.03.2026).
64. Yamada M. Impact of google neural machine translation on post-editing by student translators. The journal of specialised translation. 2019. № 31. С. 87–106. URL: https://doi.org/10.26034/cm.jostrans.2019.178
Опубліковано
2026-05-12
Як цитувати
Скрильник , С. В., & Шевель , С. М. (2026). ТИПОЛОГІЯ ТРАНСФОРМАЦІЙ У ПОСТРЕДАГУВАННІ МАШИННОГО ПЕРЕКЛАДУ: ЛЕКСИЧНИЙ, СИНТАКСИЧНИЙ ТА ДИСКУРСИВНИЙ РІВНІ. Нова філологія, (102), 242-259. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2026-102-30
Розділ
Статті
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
ISSN 
.png)
