LEXICO-SEMANTIC ASPECTS OF GERMAN NEOLOGISMS TRANSLATION IN THE FIELD OF ‘FASHION’
Abstract
The article presents the results of a study of the peculiarities of German neologisms translation based on the analysis of data retrieval from the thematic field ‘FASHION’. Neologisms as lexical items that emerge in the language at a certain stage of social development and are perceived by speakers as ‘new’ mostly appear in the media space and are typical of journalistic texts. The formation of neologisms is an uncontrolled process, and a feature of the novel nature of neologisms is a relative concept. Criteria for quality translation of neologisms are adequacy, novel nature retaining and compact presentation. There is a threestage algorithm of the translating of neologisms, which includes pre-translation analysis, translation technology and post-translation editing. The translator applies extralingual knowledge, personal experience and information retrieval skills at each stage of the analysis. The technology of neologisms translation includes the choice of strategy, method, approach and technique of translation. The strategy of neologisms translating should aim at foreignization, but in case of comprehension difficulties, domestication is used. The choice of the method of neologisms translation depends on the translator’s decision to reproduce the lexeme by means of the target language or to transfer the lexeme into the target text without changes. Among the translation approaches that can be used in the translation of neologisms the following are to single out: lexical borrowing, modulation, explication, implication and mutation. These approaches can occur both in ‘pure’ and in combined form. The dominant approach of neologisms translating in the field of ‘FASHION’ is lexical borrowing by the means of loan translation and transcription. The loan translation serves rough translation for further evaluation and compliance with the criteria of adequacy, novelty and compactness. In case of difficulty in understanding the neologism translated by loan translation, modulation or mutation should be used. If these approaches do not ensure the adequacy of translation, it is appropriate to apply the techniques of explication and implication, expanding or restricting the meaning of the neologism in translation.
References
2. Стежко Ю.Г. Новоутворення в німецькій лексиці: природа, функціонування та особливості перекладу. Наукові записки. 2012. Вип. 12. аст. 1. С. 115–125.
3. Устінова В.О. Лінгвістичні фактори появи неологізмів у сучасній німецькій мові. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія «Філологія». 2015. № 15. Т. 2. С. 154–156.
4. Білоус О.М. Неологізми: способи утворення та перекладу (на матеріалі концепту «Вибори» німецькою мовою). Вісник СумДУ. 2006. № 11(95). Т. 1. С. 136–142.
5. Моісєєва Н.О. Особливості перекладу неологізмів у текстах німецькомовного політичного дискурсу. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Серія «Філологічні науки». 2014. Кн. 3. С. 114–118.
6. Волошинович Н. Особливості перекладу термінів сфери дизайну одягу та моди. Актуальні питання іноземної філології. 2017. № 6. С. 25–28.
7. Радецька С.В., Колосова С.О. Переклад термінології індустрії моди в текстах публіцистичного стилю. Наукові записки НДУ ім. М. Гоголя. Серія «Філологічні науки». 2017. Кн. 1. С. 206–209.
8. Steffens D. Nicht nur Anglizismen… Neue Wörter und Wendungen in unserem Wortschatz. IDS-Sprachforum. Mannheim : Institut für deutsche Sprache, 2003. Heft 4. 9 S.
9. Herberg D., Kinne M., Steffens D. Neologismen der 90-er Jahre im Deutschen / unter Mitarbeit von Elke Tellenbach, Doris al-Wadi, hrsg. von Ludwig M. Eichinger, Peter Wiesinger. Berlin : Waler de Gruyter GmbH & Co. KG, 2004. Bd. 11. 396 S.
10. Neue Wörter aus dem Bereich Mode. Wortwarte. URL: https://wortwarte.de/Archiv/thematisch/t21.html (дата звернення: 05.08.2021).
11. Schreiber M. Übersetzungstypen und Übersetzungsverfahren. Handbuch Translation. Tübingen : StauFFenburg Verlag, 2006. S. 151–154.