ФОНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У «КОРОТКІЙ ГРАМАТИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» (1906 РІК) П. ЗАЛОЗНОГО

Ключові слова: лінгвістичний термін, рідномовна основа термінів, початок ХХ ст., навчальний посібник, термінотворчий процес

Анотація

У статті проаналізовано досягнення П. Залозного як укладача фонетичної термінології у «Короткій граматиці української мови» (Полтава, 1906 рік). «Граматика» П. Залозного була авторитетною працею Наддніпрянщини на початку ХХ ст., що ґрунтувалася на наукових позиціях В. Науменка (1889 рік), А. Соболевського (1891 рік), В. Коцовського й І. Огоновського (1904 рік), а також писалася з орієнтацією на термінологічний корпус мови, що його виробляли у Галичині. Ця праця була покликана навчити всіх, хто прагнув знати українську мову, саме тому її основою є рідномовні зв’язки. На початку ХХ ст. розділами граматик були переважно фонетика, морфологія, синтаксис тощо. У «Короткій граматиці української мови» П. Залозного виявлено лінгвістичні терміни, які вчений запропонував для навчання мови у шкільній освіті. У статті зосереджуємо увагу на термінах фонетики у граматиці вченого. Доведено, що фонетичні терміни, що їх фіксує «Коротка граматика української мови», входять та доповнюють лінгвістичну терміносистему П. Залозного. Виявлено, що лише у граматиці вчений вводить низку таких фонетичних термінів: «глухі самозвуки», «піднебенні співзвуки», «опуст». Для фонетичних термінів, якими оперує П. Залозний у своїй роботі, характерне частиномовне вираження. Приналежність цих термінів до тієї чи тієї частини мови відтворює авторський підхід вченого до вироблення фонетичної термінології. У граматиці П. Залозного переважають фонетичні найменування, які відображають модель «прикметник+іменник», менш вживаними є терміни за структурою «іменник та іменник+іменник». Наголошено на цінності термінотворчої діяльності П. Залозного у контексті його доби. Вироблена фонетична термінологія у граматиці вченого сприяла гарному засвоєнню вчення про фонетику української мови. У статті стверджується, що термінологічну справу продовжували реалізовувати Г. Шерстюк та В. Коцовський, І. Огоновський у їхніх граматиках. Підтвердженням цієї думки є абсолютний збіг фонетичних термінів у навчальних книгах вчених.

Посилання

1. Кацімон О. Мовознавча термінологія у граматиках С. Смаль-Стоцького, Ф. Ґартнера. Науковий вісник Чернівецького університету. 2010. Випуск 496–497. Слов’янська філологія. С. 47–60.
2. Крисяк О. І. «Руска граматика» С. СмальСтоцького та Ф. Ґартнера як пам’ятка українського мовознавства. Освіта і наука : Міжнародний науковий журнал. 2020. Вип. 1 (28). С. 65–69.
3. Туровська Л. Історичне термінознавство в Україні кінця ХХ – початку ХХІ ст. Українська мова. 2012. № 2. С. 67–79.
4. Сімович В. Граматика української мови для самонавчання та в допомогу шкільній науці. Київ ; Ляйпціґ : Укр. накладня. 1921. 584 с.
5. Залозний П. Коротка граматика української мови. Полтава : Електрична друкарня Г.І. Маркевича. 1906. Ч. 1. 64 с.
6. Науково-технічний прогрес і мова / відп. ред. В.М. Русанівський. К. : Наук. думка. 1978. 196 с.
7. Даниленко В.П. Русская терминология: опыт лингвистического описания. 1977. 245 c.
8. Ващенко В.С. Перші підручники з української мови. Українська мова в школі. 1961. № 5. С. 81–87.
Опубліковано
2021-11-10
Як цитувати
Козелко, І. Р. (2021). ФОНЕТИЧНА ТЕРМІНОЛОГІЯ У «КОРОТКІЙ ГРАМАТИЦІ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ» (1906 РІК) П. ЗАЛОЗНОГО. Нова філологія, (83), 126-131. https://doi.org/10.26661/2414-1135-2021-83-18
Розділ
Статті